Лазанья

Всім привіт! Сьогодні ми з вами на власних кухнях будемо переконуватися, що домашня лазанья набагато смачніше за ресторанну і готується простіше за Наполеона.

Ми не раз з вами обговорювали, що для того, щоб харчуватися смачно не треба “жити” на кухні. Я не втомлюся повторювати, що у сучасному світі на приготування страв не варто витрачати весь день, зарплату та нерви. Варто тільки планувати свій час і меню трохи заздалегідь. І тоді ваш стіл буде вкрай різноманітний, корисний, і приготування багатьох страв не здаватиметься сходженням на Еверест.

Сьогодні знову про Італію… якийсь у нас з вами місяць іноземної кухні виходить.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал

Лазанья рецепт

Рецептів лазаньї існує напевно стільки ж скільки італійців. Кожен готує її по-своєму і з продуктів на свій смак. Універсальна страва, яка спочатку готувалася виключно з тіста, рагу та сиру пармезан, з часом проявила гнучкість і стала улюбленими ласощами як вегетаріанців, так і м’ясоїдів по всьому світу.

Спробувавши лазанью вперше, я зрозуміла, що це любов назавжди – соковитість, текстура і яскравість смаку цієї страви неможливо порівняти ні з чим. Пізніше я на досвіді відчула, що лазанью також легко зіпсувати – недостатня соковитість, не допечене тісто або прісність можуть викликати у новачка питання: “І з чого весь ажіотаж навколо цієї маси тіста?”. Мені хотілося стовідсотково отримати задоволення та порадувати близьких, плюс до всього суми в ресторанах на цю страву завжди вище за середні, порції в основному невеликі, а вміст взагалі так і залишиться для нас таємницею (може воно до кращого).

І я замислилася. Думки мої вітали в основному в місці під назвою “Їсти хочу – стояти півдня на кухні не хочу”. Я навіть зважилася на відчайдушний крок – купила листи лазаньї та поставила їх на кухонну полицю. Через 3 місяці серце тремтіло. І зараз я відкрию вам жорстоку правду без прикрас – висновки, зроблені мною з приводу процесу та смаку першого досвіду:

перший раз процес приготування лазаньї не буде супершвидким.
перший раз краще готувати на кухні з кондиціонером або не в жарку погоду (я готувала, коли на вулиці було +40, і бажання приготувати лазанью повторно відпало на півроку мінімум).
робіть фарш (начинку) якомога сочніше – ось щоб прям ложкою наливати її на листи.
воду для варіння листів лазаньї треба обов’язково посолити.
соус Бешамель зробіть трохи рідкуватим – для зручності перешарування страви.

Перший раз я здуру приварювала листи для лазаньї по одному, кожен протягом трьох хвилин. Не робіть так – кладіть у воду відразу по 3-4 листи відразу, паралельно займаючись фаршем – це заощадить вам просто гору часу. Готуючи лазанью востаннє, я спеціально засікла час – від моменту увімкнення конфорки під сковородою з фаршем, до того, як перешаровану лазанью я поставила в духовку пройшло рівно 45 хвилин. Повірте, ці 45 хвилин того коштували☺.

Щоб довго не вдаватися до міркувань, пропоную приступити до процесу приготування. Ось мій класичний рецепт, але він не є кінцевою станцією, та ви можете міняти його під свій смак.

Нам знадобиться (на 4 великих порції):

– листи для лазаньї (продаються в супермаркетах у коробках, ціна середня, але однієї коробки вагою 500 г вам вистачить разів на 3)

listyi

фарш – 400 г (я роблю вдома на м’ясорубці яловичина та свинина 1:1)
цибулина – 1 шт. велика
помідор – 2-3 шт.
томатна паста – 2 ст. ложки
олія оливкова – 2 ст. ложки
масло вершкове – 90 г
молоко – 500 мл
борошно пшеничне – 2 ст. ложки
сир твердий – 150 г
часник – 2-3 зубчики
сіль, перець
мускатний горіх

Опис продуктів довгий, але повірте, все просто як 2+2☺. Я раджу спочатку приготувати фарш і підготувати листи, а в кінці зайнятися соусом Бешамель.

На сковороді нагріваємо олію і відправляємо туди наш фарш, через хвилини 2 додаємо у фарш дрібно нарізану цибулю та помідори, солимо, перчимо та тримаємо на вогні хвилин 5. Після цього часу наливаємо в сковороду з фаршем півстакана води і, довівши до кипіння нашу начинку, чекаємо ще хвилини 4, після чого додаємо 2 ложки томатної пасти та ретельно все перемішуємо. Доводимо фарш з овочами і пастою до кипіння та вимикаємо. Все, начинка готова – відправляємо її убік чекати своєї години.

Лазанья вдома

Приступимо до листів для лазаньї. Я готую їх паралельно з фаршем, щоб було швидше. На 4 великих порції – 12 листів лазаньї. По суті найдовший процес – це приварити листи. Загалом, беремо посудину з невеликою кількістю води, але з великим діаметром. Якщо є така каструля – відмінно, якщо ні, то можна взяти сковороду діаметром 28 см. Набираю туди води та доводжу її до кипіння. Воду підсолюю й опускаю туди по черзі декілька листів лазаньї хвилини на 2-3. Після чого витягую їх і складаю окремо друг від дружки на тарілки та змащую згори, чисто символічно, рослинною олією. Перший раз, коли готувала не змастила – віддирати “макаронні” листи один від одного те ще зайняття! У деяких рецептах листи не приварюють. Особисто з досвіду скажу: мені так не дуже сподобалось – неприварені листи довше готуються і все одно залишаються трохи жостковаті, іноді гумові.

Ну і король вечірки – соус Бешамель. Раніше мене лякала одна тільки назва – приготувавши самостійно цей кулінарний шедевр, я сміялася над простотою виконання. А готувала я його, на хвилиночку, практично не вміючи готувати та плутаючи по парних днях друшляк і терку. Так от. Часник дрібно порубали, кинули в каструльку, залили молоком і підігріли на вогні (не доводимо до кипіння!). Олію топимо в ківшику та додаємо борошно. Ось з найскладнішого тут – швидко перемішати олію з борошном до однорідного стану.

Тепер потихесеньку вливаємо в ківшик з олією і борошном молоко. Ретельно і регулярно перемішуємо, щоб не утворювалося грудочок. Стежимо, щоб соус не закипів! Тобто вогонь під ківшиком на мінімальній потужності має бути. Солимо, перчимо та головне додаємо щіпку мускатного горіха (це прям дуже важливо). Хто не в курсі, горіх треться на тертку – ніби й усі знають, але колись готуючи вперше, мені не відкрили цю вселенську змову, і я його довбала в ступці. Все! Як тільки соус трохи загуснув – вимикаємо його та приступаємо до складання лазаньї.

Дно керамічної/скляної форми змащуємо тонким шаром рослинної олії та викладаємо частину листів (на мою форму на дно лягли 3 листи – виходить ідеально потім в нарізці). Згори кладемо фарш (захопіть з томатною підливою прям) і рясно поливаємо соусом Бешамель. Накриваємо новими листами лазаньї і повторюємо процес. Викладаючи останнім шаром листи поливаємо все згори соусом Бешамель і затираємо сиром. Все – відправляємо форму з лазаньєй до духовки, розігрітої до 180° С на 20 хвилин.

Не кидайтеся відразу на страву – дайте їй настоятися у формі ще хвилин 15-20 – повірте це кардинально змінює її смак. Згори треба посипати зеленню перед поданням – в ідеалі базиліком, але петрушка теж нічого.

Лазанья рецепт класичний

Ті, хто читав уважно помітили, що процес приготування швидше, ніж описи☺. Праці, по суті, не багато, а ось результат… результат крутіше всіх очікувань. Пальчики облизати можна! Від душі рекомендую не полінуватися і витратити годину свого часу на це гастрономічне диво. Тим більше рецепту далеко до правильного харчування, і раз на місяць-два можна морочитися на годинку заради такого задоволення.

Приємного вам апетиту та живіть смачно!

Ваша Sasha.