Запускаємо глобальне цифрове прибирання. Приєднуйтесь до Digital Cleanup!

Ви вважаєте себе екоактивною людиною, сортуєте сміття та намагаєтеся раціоналізувати своє споживання, щоби не завдавати шкоди екології? А як щодо вуглецевого сліду? Ви знаєте, що старі електронні листи, ще не видалені з пошти, або десятки майже однакових фотографій вашого домашнього улюбленця, які зберігаються на смартфоні, також завдають шкоди екології? Тоді запрошуємо вас приєднатися до українського екоруху «Let’s do it Ukraine та міжнародної акції цифрового прибирання «Digital Cleanup», яка пройде з 18 по 22 березня 2023 року!

Що таке «Digital Cleanup»? Це глобальний екорух, спрямований на скорочення викидів парникових газів у атмосферу шляхом очищення непотрібних віртуальних даних. Звучить трохи дивно? Ні, насправді тут все просто — зберігання та передача нематеріальних даних також споживає енергію, і навіть просте стирання непотрібної інформації знижує такі викиди.

Звідки береться вуглецевий слід

Як ви вже зрозуміли, ми зараз говоримо про те, що називають вуглецевим слідом — про викиди парникових газів у атмосферу, у тому числі вуглекислого газу, метану та оксиду азоту. Вони відбуваються як наслідок роботи обладнання для створення, транспортування та використання енергії, а також у процесі споживання суспільством низки товарів та послуг. Вуглецевий слід впливає на зміну клімату та глобальне потепління, і вплив цей не такий і мізерний, як нам хотілося б думати.

Так, багато хто з нас вважає, що цифрові дані, файли і, тим паче, електронна пошта не мають свого сліду в реальному світі, якщо це все віртуальне. І, звісно ж, не завдають шкоди екології. Ну логічно ж на перший погляд — віртуальні дані не потребують паперу та фарби для друку, вони не займають фізичного місця і взагалі хіба що не існують, тож про який слід і, тим паче, шкоду можна говорити? Але це не так.

Те, що зберігається в інтернеті, у віртуальній хмарі, на вашій електронній пошті або власних гаджетах — все це споживає енергію. Сервери, які використовуються для роботи сайтами, поштовиками, соціальними мережами, витрачають величезну кількість електрики на зберігання та на обчислювальні операції, а також на охолодження своїх систем, які нагріваються у процесі обробки даних.

Кожен відправлений або прийнятий пакет даних теж витрачає електроенергію, адже робота інтернету також використовує електричне обладнання як для зберігання, так і для передачі даних, і чим більше даних зберігається або переміщається, тим вища витрата енергії. Та навіть ваші персональні гаджети й комп’ютери — чим більше на них даних, тим більше енергії їм потрібно для обробки та зберігання всієї інформації. 

Скільки парникових газів викидається в атмосферу

Ви знали, що при надсиланні кожного спам-листу відбувається викид в атмосферу приблизно 0,3 грами CO2? Тобто сумарне відправлення одного мільярда спамерських листів дає приблизно такий самий викид парникових газів, як одночасна робота 3 мільйонів автівок. І це лише спам-розсилки, які щодня забивають десятками, якщо не сотнями листів віртуальні поштові скриньки мільйонів абонентів у всьому світі. А скільки ще всього відбувається, окрім них?

Ті ж віддалені працівники, які постійно сидять в онлайн-конференціях — один користувач, який проводить у режимі відеоконференції близько 15 годин на день, тільки за рахунок увімкненої веб-камери створює до 9.4 кг викидів CO2 щомісяця. Так, одним лишень активним відеозв’язком. І чим глобальніша така віртуальна робота, тим більше парникових газів викидається в атмосферу. Наприклад, лише сервіси Google щодня витрачають понад 15616 МВт/год, тобто навіть більше, ніж споживає за добу 1 мільйон користувачів у розвиненій країні, і викиди парникових газів від цього зашкалюють. 

Як скоротити свій вуглецевий слід

Що ж стосується звичайних користувачів, то, згідно з дослідженнями, сучасна людина за рік у середньому створює своєю діяльністю близько 10 тонн вуглекислого газу еквівалента (CO2e), тому зниження таких викидів є дуже важливим для екології та боротьби із глобальним потеплінням. Як можна зменшити свій вуглецевий слід та зробити свій внесок у збереження екології?

• Регулярно видаляти непотрібні файли та дані. Це можуть бути старі електронні листи та рекламні розсилки, копії фотографій, купа відкритих вкладок, що висять у браузері, музика, яку ви давно вже не слухаєте, — зберігання усіх цих даних споживає енергію. Причому не важливо, на хмарі воно зберігається, на смартфоні чи ноутбуку — енергія на них витрачається скрізь і завжди. 
• Скоротити споживання енергії, тобто використовувати енергозберігаючі лампи, вимикати світло та електроприлади, коли вони не потрібні.
• Намагатися використовувати відновлювану енергію в усіх її формах. Наприклад, можна встановити сонячні панелі, використовувати акумулятори замість одноразових батарей тощо. 
• Не використовувати забагато місця на хмарі та дисках. І придбання додаткового простору на хмарному сховищі, і придбання додаткових носіїв по-своєму шкодять екології, адже енергія потрібна як для обслуговування хмарного диска і зберігання даних, так і для виробництва карт пам’яті, флешок, дисків HDD і SSD .
• Намагатися не допускати надмірного споживання в усьому. Це стосується і віртуальних даних, і матеріальних об’єктів — що менше ми витрачаємо, то менший вуглецевий слід залишаємо.

Насправді хоча б небагато, але скоротити свій вуглецевий слід можна без особливих зусиль та відмови від звичних благ — просто регулярно видаляючи непотрібні додатки старі дані та різне цифрове сміття зі своїх гаджетів. Тож не нехтуйте регулярним цифровим прибиранням і стирайте непотрібні дані, адже цим ви не тільки допоможете екології, але й покращите роботу своїх пристроїв.

Зробимо світ трішки чистішим декількома кліками! 😉