Вступаємо у Вінтерфел: розбір 1 серії 8 сезону Game of Thrones

Ну що, пані та панове, початок покладено – першу серію восьмого сезону «Гри престолів» подивились, чай випили, враження отримали. Так що запрошуємо всіх, хто вже встиг подивитися перший раунд бою між Льодом і Полум’ям, приєднатися до нашого обговорення того, що ми тільки що побачили.

А ось тим, хто ще не добрався до серіалу або ж свідомо «збирає» серії, щоб влаштувати собі серіальний марафон на всю ніч, і дивитися останній сезон цілком за раз, рекомендуємо заглянути сюди пізніше, щоб не зіпсувати спойлерами враження від перегляду свого улюбленого серіалу . Наприклад, зберігши цю сторінку в закладки і відклавши її читання на день Ікс. Ну що ж, а тепер можна приступати до розбору польотів 🙂

Повернення і занурення у серіал

Першу серію останнього сезону можна назвати вступною, і це, в принципі, є виправданим – за час довгої перерви між сезонами фанати встигли відвикнути від м’ясного меню Game of Thrones. Занадто швидкий темп і дуже концентрований коктейль важливих подій і поворотів сюжету більше б заплутав глядачів, аніж захопив, тому творці серіалу вирішили почати сезон з марафону, а не зі спринту. Нам дали неспішне повернення до останніх рокіровок ключових фігур на ігровому полі «Престолів» і поступове прискорення накручування нових витків сюжету. Але і без смачної порції трешовості також не обійшлося – трохи традиційних для «Престолів» неочікуваностей насипали вже майже під кінець епізоду. Але про все по порядку.

Перша частина сезону починається з приїзду Джона Сноу і Дейнеріс у Вінтерфел в супроводі колоритної свити і солідної армії, яку біловолоса королева зібрала буквально з усіх куточків світу. І прильоту драконів – куди ж без них. З перших хвилин показана різниця у ставленні мешканців і союзників родового гнізда північних лордів до прибулих – якщо Джону рада хоча б сім’я, то Дейнеріс зі своєю армією викликає у жителів півночі тільки настороженість навпіл з добре прихованою злістю. На тлі похмурої картини вступу армії Таргарієнів у Вінтерфел єхидні пікіровки Варіса й Тіріона виглядають якось звично і навіть трохи розчулюють.

Більше цікавих теорій: 10 подій, які мають відбутися до закінчення серіалу «Гра престолів»

Цікавий момент можна знайти вже у перших сценах епізоду – маленький Нед Амбер, який біжить крізь натовп, намагаючись розглянути колону Бездоганних та свиту Дейнеріс, практично повторює сцену з першого сезону «Ігри престолів», коли Ар’я так само намагалася краще роздивитися приїзд у Вінтерфел Роберта Баратеона з сім’єю і супроводом. Сама ж Ар’я, до речі, стоїть у натовпі мешканців Півночі, які зустрічають чужинців, посміхається, спостерігаючи за хлопчиком. Ще одна сцена, яку відтворили – це Старки, які стоять шеренгою на замковому подвір’ї. Тоді ж, під час дружнього візиту володара Семи Королівств, сім’я лордів Півночі зустрічала в своєму будинку Баратеона, так само вишикувавшись у лінію. Хіба що чисельність Старків за минулі в світі Гри Престолів шість років сильно зменшилася, та й сюзерен змінився.

Сімейна ідилія по-вестероськи

Епізод виявився щедрим на довгоочікувані возз’єднання та «теплі» сімейні стосунки. Ну, як теплі – у звичному для Game of Thrones стилі, тобто трохи дивно, трохи сумно, трохи лякаючи.

Старки: Під одним дахом нарешті зібралися всі діти Старків, що вижили. Джон, Санса, Ар’я і Бран зустрілися в стінах рідного замку вперше з першого сезону і тепер намагаються наново знайомитись і вчитися жити поруч один з одним. Зовсім дорослі та досвідчені північні вовки. Що тут сказати, Джону безсумнівно важче за інших, і на нього чекають не найприємніші відкриття. Якщо різке і гірке дорослішання Санси він вже усвідомив і прийняв, то ось Ар’я, якою він її пам’ятав – маленька вперта дівчинка, повернена на хлоп’ячих іграшках, вже давно зникла, поступившись місцем абсолютно іншій істоті. І коли Джон розчулено запитує у молодшої сестри, чи доводилося їй вже пускати в хід подаровану їм Голку, в погляді Ар’ї читається чи не жалість до наївного брата. Ну що ж, Джон ніколи нічого не знає, тож не дивно.

І з Браном відносини у нього теж поки що не дуже складаються. Джон так само, як і у випадку з Ар’єю, намагається побачити у віддаленій від людських пристрастей напівмагічній істоті милого маленького хлопчика, яким той був ще кілька років тому. Але знаходить лише таке саме чуже й незрозуміле створення, як і у випадку з Ар’єю. У Брані лишилося не так вже й багато людського, та й почуттів з емоціями у нього поменшало, а родинні зв’язки, схоже, для нього означають вже зовсім небагато. Наприклад, в розмові з Семом Бран сказав про Джона просто і змістовно: «Він мені не брат» – не вішаючи на Сноу ярлик чужака, а просто констатуючи факт. Мінімум емоцій, максимум раціональності.

Зазирни і сюди: Лід, полум’я та слізки фанатів – що чекає нас у восьмому сезоні Game of Thrones?

Ланістери: Все в тому ж Вінтерфелі частково возз’єднуються і Ланістери – Джеймі приїжджає у замок, в якому вже освоюється його молодший брат Тіріон. Та й сам лорд-карлик по приїзду в родове гніздо лордів Півночі отримав можливість спілкуватися зі своєю чи колишньою, чи не колишньою дружиною Сансою.

У Серсеї, яка міцно й безвилазно розташувалася у Королівській гавані, теж в якійсь мірі налагодилось особисте життя, хоча не факт, що вона цьому радіє – до неї на вогник заглянув Еурон Грейджой, який цілеспрямовано залицяється до Залізного Трону неприступної королеви. І навіть встиг попрацювати над продовженням роду, ще не знаючи, що цю роботу за нього вже виконали інші фахівці зі збільшення чисельності Ланістерів. Після душевного спілкування з Еуроном Серсея, до речі, вирішила подбати і про своїх братів. По-сімейному, по-ланістеровскі.

Вона наказала висмикнути Брона з борделя (ну так, яка ж «Гра престолів», щоб і без Брона в борделі), щоб доручити усунення її молодших братів, якщо ті виживуть після битви з мерцями з-за стіни. Символічненько, що для цієї важливої місії Квіберн, якого Серсея відправила до Брона гінцем, приносить той самий арбалет, яким Тіріон вбив їхнього батька, Тайвіна Ланністера. Цим самим арбалетом, до речі, розважався і Джофрі. Милі сімейні традиції, що поробиш.

Ар’я та її друзі: В цьому ж епізоді Ар’я зустрічає і двох своїх старих друзів – Джендрі, якому вона рада, і Пса, якому не рада. Під час короткої, але досить теплої розмови з Джендрі Ар’я дає йому хитре креслення і просить молодого коваля виготовити незвичайну зброю з лезами з драконівського скла. А з розмови з Псом стає ясно, що вони як і раніше залишаються заклятими ворогами, але Сандор Кліган, здається, все ж відчуває до неї якусь особливу злу повагу. Хороші противники все ж в ціні.

Грейджої: Поки Еурон розважав Серсею, Теон з групкою веселих кракенів виносить команду корабля свого дядечка, нарешті добирається до Яри і рятує її, за що отримує від вдячної сестри по голові в буквальному сенсі цього слова. Душевна, дуже тепла родинна зустріч залізнонароджених. При цьому з їх діалогу стає ясно, що Теон збирається віддати всі свої борги і після порятунку сестри, яку він раніше некрасиво кинув в пастці у улюбленого дядечка, Теон планує відправитися на Північ, щоб спокутувати свою провину перед Старками – борючись разом з ними проти армії Білих ходоків. У цій же сцені нам вказали на ще один цікавий момент – на ймовірну непотрібність флоту Серсеї у разі війни проти нежиті. Яра вірить, що мерці не доберуться до Залізних островів, оскільки на землі Грейджоя можна потрапити тільки морем. Але ось про дракона-віхта, який легко може пролетіти чималу відстань, вона, судячи з усього, ще не знає. Сюрприииз! 😉

Розбіжності серед Старків і Таргарієнів

Що Дейнеріс не радітимуть на Півночі, було зрозуміло навіть їжакові, але і Джон, який не тільки впустив чужачку в саме серце північних земель, а й схилився перед нею, відмовившись від наданої йому північними лордами честі носити титул Короля Півночі, потужно потрапив під роздачу.

Серйозніше за інших Джона Сноу патрала маленька, але сконцентрована леді Мормонт, яка висловила на раді глав північних будинків все, що думала про нього як про короля, захисника Півночі і просто людину. Але і Санса теж додала масла у вогонь, вказавши на ненажерливість і драконів, і військ Дейнеріс, чим не потішила звичну до сліпого підкорення білу королеву. Ну що ж, господиня Вінтерфела, яка швидко подорослішала, тверезо оцінює перспективи годування багатотисячного війська і пари дорослих драконів в умовах аномальної магічної зими та облоги мертвяків, чого не скажеш про саму Дейнеріс. Так, забути спалені обози з продовольством складно. Дейнеріс, де логіка?

Окрема міні-війна Півночі з Півднем, до речі, відбувається між Дейнеріс і Сансою. Те що Санса, зустрічаючи прибулих у замок Джона зі своєю вінценосною супутницею, сказала Дейнеріс «Вінтерфел твій», зовсім не означає, що після цього господиня найпівнічнішого замку скромненько мовчатиме і сидітиме в куточку, захоплено приймаючи кожен наказ «міс». Вона зберігає ввічливість, але розмовляє з Дейнеріс без особливого пієтету, не побоюючись робити доречні зауваження по ситуації. І оскільки Матір драконів звикла до своєї практично необмеженої влади і поклоніння оточуючих, а будь-який протест вже давно вирішується грубою силою (сумна смерть Ренділа і Дикона Тарлі – яскравий тому приклад), то така поведінка нової підданої її серйозно дратує. І в результаті Джон опиняється між двох вогнів – дівчиною і сестрою, які ворогують між собою. Хвилинка мильної опери та бідний, бідний Джон.

Серсєї не купили слона

Але залишимо все ж Північ і заглянемо на Південь. У Королівській гавані Серсея зустрічає Еурона Грейджоя, який, як і обіцяв, привіз їй армію – двадцять тисяч Золотих мечів з Есоса. Здавалося б, що ще потрібно для щастя? Елітні найманці у величезній кількості, повністю екіпіровані і навіть частково забезпечені кінської силою. Але ні. Їй не привезли слонів. Бідна королева дуже хотіла отримати бойових слоників і просто жахливо засмутилася їхньою відсутністю, хоча прибуття армії Золотих мечів для Серсеї і виявилося дуже своєчасним – буквально перед зустріччю з Еуроном їй повідомили, що Король Ночі зруйнував Стіну і рухається у бік Півдня.

Засмучена відсутністю слонів у морській посилці з Есоса Серсея спочатку красиво відшиває залізнонародженого, що вимагає «королівського уваги» на знак подяки за військову допомогу, але потім все ж погоджується на «розмову наодинці». У контракті Лєни Хіді оголення жорстко обмежене, тому наступна сцена показує особисті покої королеви вже після «розмови». Незадоволена господиня вислуховує відверто хамські запитання від задоволеного життям в цілому, і ситуацією зокрема, Еурона. Коротше кажучи, хлопець впевнено заробляє всі шанси на утилізацію, як тільки гостра потреба в ньому і флоті кракенів зникне.

До речі, якщо ти ще не визначився, на чому дивитися GOT: Огляд кращих телевізорів для улюблених фільмів і серіалів

Ще трохи теплих родинних почуттів

Всім помітні стосунки між Джоном Сноу та Дейнеріс, які швидко розвиваються. На них невдоволено натякає Санса, запитуючи, чи віддав Джон корону Півночі їй як союзниці або як коханій. На них з надією дивиться хитра трійця змовників – Варіс, Тіріон і Сір Френдзона Давос, які бачать у цій парі перспективний шлюб між могутніми Будинками. Що про ці події думають Бран із Семом, які знають більше за інших, ми поки що не знаємо 🙂

Але тут шоуранери, схоже, трохи перегнули заради касовості серіалу – любовна лінія, звичайно, річ хороша, але якийсь трохи підлітковий рівень стражданнячок в Game of Thrones виглядає відверто дивно.

Дейнеріс: «Твоя сестра не любить мене!»

Джон: «Вона тебе не знає!»

Дейнеріс: «Я її королева! Вона повинна поважати мене! »

Джон: сумно дивиться.

Ви серйозно?

І дивні речі з драконами

Тісніше знайомство Джона з драконами – трохи сумний і символічний момент. Дейнеріс, що сидить на спині Дрогона, пропонує своєму коханому покататися на другому драконі – Рейгалі, якого названо на честь справжнього батька Джона Сноу. Дракон дозволяє новому наїзнику піднятися до себе на спину, і вони разом відправляються у захоплюючий політ над північними землями. Але перед цим дракон робить кілька віражів над Вінтерфелом, не тільки розполохуючи народ, а й демонструючи всім свого вершника. Що тут казати – квести «як приручити дракона» та «доведи свою таргарієнівску обраність» успішно пройдені! 🙂

Коли крилаті ящери приземляються біля засніжених водоспадів, Джон каже Дейнеріс, що вона, показавши йому небо, «повністю зіпсувала враження від коней». Далі слідує маленька, але цікава сцена біля водоспаду – своєрідна пасхалка від авторів серіалу. Коли Дейнеріс із захопленням дивиться на це чудо північної природи, вона озвучує практично слово в слово те саме, що говорила Ігрітт у третьому сезоні (сцена в печері) – про своє бажання залишитися в цьому місці удвох і загубитися тут назавжди.

Але найцікавіше, що Дейнеріс, яка хоча зірок з неба й не знімає, але все ж досить розумна дівчинка, з якоїсь причини ніяк не замислюється про дивну симпатію драконів до «нетаргарієну». Ящери, які прагнуть всіх навколо якщо не зжерти, то хоча б підсмажити (а потім вже зжерти), з якоїсь незрозумілої причини тягнуться до сторонньої людині, дозволяють себе гладити-пестити і навіть на спині возять. Але Її Величність абсолютно байдужа до цих дивацтв. Г – Логіка.

Почуття прекрасного у Короля Ночі

Але щось давно ми не бачили ходоків, віхтів та інших дивовижних мешканців крайньої півночі Вестероса. Поки Дейнеріс милується з Джоном і займається важливими державними справами, невеликий загін людей з Чорного замку на чолі з рудим Тормундом та однооким Берике Дондаріоном добираються до замку Останнє Вогнище володінь роду Амбер. Саме сюди останній голова цього Будинку, маленький Нед Амбер, раніше відправився за своїми людьми за наказом Джона – мешканців, які залишились у замку потрібно було переправити до Вінтерфелу.

Але це ж «Гра престолів», тут нічого не може закінчитися добре. Тож загін «ворон» дістався повністю розореного, залитий кров’ю замку, всередині якого їх чекала ще більш страшна знахідка – кривава інсталяція на стіні одного із залів. Прибиті фрагменти людських тіл, викладені у спіралевидний символ, який ретельно повторює контури заледенілого чардерева, біля якого було лігво Короля Ночі. Ну а в центрі цього моторошного арт-об’єкту пришпилене тіло останнього лорда Будинку Амберів.

І поки очманілий від того, що відбувається, загін намагався спланувати, як краще відходити із Останнього Вогнища, щоб дійти до Вінтерфелу, щоб не зустрітись з армією мерців, мертва дитина раптово відкриває сяючі світлом блакитні очі та влаштовує невеликий стрес глядачам. Заспокоїти шаленого віхта зміг Берик Дондаріон за допомогою свого чудесного вогняного меча-запальнички. Північ загубила один з будинків, Джон Сноу не отримав ще один загін, а до Короля Ночі приєдналися «новобранці».

Просто в стилі того самого тізера: У новому тізері Game of Thrones знайшли багато захованих невеселих натяків. Все погано?

Сем дізнається, що його сім’я мертва

Але повернемося до Вінтерфела і його мешканців – саме час зірвати завісу таємниці з деяких подій.

Ось чого Дейнеріс не дано, так це доброти. Все, що вона хоче зробити з найкращих спонукань, зазвичай закінчується бідою різної міри. І подяка Сему Тарлі, яку вона хотіла урочисто проголосити молодому мейстру-недоучці за порятунок Сіра Давоса від невиліковної хвороби, обернулася саме такий ось некрасивою сценою.

Дейнеріс, яка хотіла просто подякувати, похвалити і пообіцяти якісь «пряники» після завершення війни з ходоками, дуже недоречно зізналася, що вона стратила і батька, і рідного брата Сема. Ну і, звичайно, практично нічого крім «мені шкода» вбитому горем хлопцю вона видати не змогла. Логіка, дипломатія і тактовність тут, схоже, поруч навіть не проходили.

Та йде просвіщати Джона

Сем вибігає з підземель, у яких до приходу королеви працював з книгами, і практично відразу зустрічає Брана, який з дивним багатозначним виглядом сидить у кріслі-каталці посеред замкового двору. Триокий Бран, судячи з усього, нещодавно побачив чергове одкровення – він практично вимагає від Сема повідомити Джону правду про його походження, пояснюючи це тим, що «час прийшов». І Сем йде нести світло істини Джону.

Далі ще одна мікро-пасхалка. Сем знаходить Джона в крипті під Вінтерфелом, на тому самому місці, де починався весь ланцюжок подій серіалу. Саме біля посмертної статуї Ліан Старк Еддарту Старку було озвучено добровільно-примусову пропозицію Роберта відправитися до Королівської гавані, щоб стати правицею короля. На цьому ж самому місці Санса розмовляла з Мізинцем, і сме тут вона знайшла сіре пташине перо, яке Роберт Баратеон, спустившись в цю крипту в останнє у своєму житті, поклав у долоню статуї.

Але повернемося до моменту істини. Сем Тарлі все ж розповідає Джону правду про його походження, і раптово знайдений спадкоємець Будинку Таргарієнов, м’яко кажучи, новині не радіє. Він намагається заявляти, що справжнім батьком для нього був, є і буде Нед Старк – людина, яка його виростила і виховала. Але Сем, який до цього часу ще знаходився під враженням від розповіді Дейнеріс, здається, все ж зміг підібрати потрібні слова, щоб Джон не закривався, як равлик у раковинці своїх «не хочу», і достукався до друга. Сем нагадав Джону про милосердя, яке він виявляв до супротивника, про його самовідданість і готовность відмовитися від корони заради життя і благополуччя свого народу, порівнявши це з «милосердям» Дейнеріс, яка палить людей живцем і маніакально зациклена на своїй жадобі влади і повного підпорядкування . Морально знищений цією розмовою Джон, якого, схоже, міцно підчепили на гачок відповідальності, просто тікає кудись углиб крипти – страждати і усвідомлювати.

Зустріч старих друзів

І останній наш блудний загубленець, якого ми всі так чекали, нарешті доїхав до стін Вінтерфела. Джеймі Ланістер, який відправився воювати з Білими ходоками та іншою нечистю, прибув на передову – боротися за право на життя своєї ще ненародженої дитини і сестру-королеву. Остання, як ми пам’ятаємо, послала Брона з великим арбалетом подбати про, щоб жоден Ланістер не вижив після битви з Королем Ночі. Ну просто зразкова сім’я.

Перед цим Бран, до речі, проспойлерив Сему приїзд Ланістера, зробивши це, правда, трохи моторошно – він повідомив, що чекає у дворі свого старого друга. Хоча все, що останнім часом говорить і робить Бран, і так лякає і виглядає не дуже по-людськи. Чого варта тільки його мовчазна присутність у найрізноманітніших ситуаціях і місцях, коли хлопчик просто мовчки спостерігає, що відбувається з відстороненим виразом обличчя. Так що цілком можливо, що приїзд Джеймі у сприйнятті Брана дійсно більш схожий на зустріч двох старих друзів.

І ось пошарпаний, брудний, зарослий Джеймі спішується у дворі Вінтерфела і опиняється віч-на-віч з Браном, який незворушно сидить у своєму кріслі-каталці. Зустріч, схоже, Джеймі не порадувала – наслідки одного зі своїх далеко не найкращих вчинків один з Ланістерів, схоже, усвідомлює цілком і повністю. Крупний план, непередавана міміка Джеймі і … і-і-і ми отримуємо титри 🙂

Драма кружляє в повітрі, напругу сюжету вже всі відчули повністю, але практично нічого зі звичного для GOT хардкору ми не побачили. Скромно, сентиментально, трохи наївно. Для звичного фанатам формату «Престолів» ступінь розміреності, скромності і мелодраматичного наївняку виявилася навіть надмірною, тому багато глядачів відверто розчарувалися фентезийністю казки. Ні оголення, ні розчленівки, ні ситни снідаючих людською плоттю драконів. Незвично для «Престолів». Але до наступного раунду у нас є ще один тиждень очікування, тож чекаємо і віримо, що наступні п’ять серій нас порадують чимось особливим – що нам ще залишається? 🙂

Зазирай частіше в наш Telegram-канал і ти першим будеш дізнаватися все найцікавіше про останній сезон серіалу. Тільки найсоковитіші новини для тебе! 😉