Аспартам — канцероген і викликає рак. Чому цей підсолоджувач досі не заборонений?

Кілька днів тому ВООЗ (Всесвітня Організація Охорони Здоров’я) зробила доволі шокуючу заяву, повідомивши, що популярний штучний підсолоджувач аспартам викликає рак і належить до категорії канцерогенів. Але ця речовина, котра вельми активно використовується в харчовій промисловості, залишається, як і раніше, у списку дозволених. Чому так виходить і звідки з’явилася інформація про небезпеку аспартаму? Блог COMFY розбирається у ситуації.

Корисна стаття за темою: Що стоїть за написом «без цукру» і як читати етикетки на продуктах

Зміст статті

Аспартам — що це таке

Отже, що таке аспартам? Це штучний підсолоджувач, який із 1980-х років активно використовується у виробництві солодощів, газованих напоїв, солодких молочних продуктів, снеків, жувальних вітамінів, жуйки та навіть зубної пасти. Він же входить до складу багатьох популярних дієтичних газировок і солодощів, наприклад, саме його використовують для заміни традиційного цукру в усіх видах дієтичної коли, Pepsi Max і 7 Up Free. До того ж речовина аспартам є солодшою за цукор у 200 разів, але, на відміну від звичайного цукру, в аспартамі практично не містяться калорії.

На перший погляд все справді круто, адже такий ефективний замінник цукру відмінно підходить для діабетиків і тих, хто дотримується суворих дієт — максимум солодкості, мінімум шкоди. Але не все так просто.

Чому аспартам визнали потенційно небезпечним

Насправді суперечки щодо можливої шкоди аспартаму почалися майже відразу після того, як стало відомо про цю речовину. Наприклад, як заявив доктор Франческо Бранка, керівник відділу з питань дієт та безпеки харчових продуктів, було проведено чимло досліджень цього цукрозамінника, результати яких підтверджують ймовірність його шкоди, канцерогенність та зв’язок із виникненням онкологічних захворювань, але лише у разі надмірного вживання аспартаму. Проте за умови нормованого вживання цього замінника цукру, як стверджують у ВООЗ, він є практично нешкідливим для людини.

Таку оцінку цьому підсолоджувачу раніше дали і в МАІР — Міжнародній агенції з вивчення раку, яка входить до складу ВООЗ. Саме там уперше дослідили та озвучили зв’язок аспартаму з розвитком гепатоцелюлярної карциноми, різновиду небезпечного раку печінки. Згідно з результатами цих досліджень, аспартам належить до категорії речовин, які, можливо, провокують такий рак.

Загалом у МАІР використовуються чотири категорії для класифікації рівня небезпеки продуктів харчування, які присвоюються після проведення досліджень та за наявності підтвердженої доказової бази:

Речовини, що безумовно викликають рак, наприклад, куріння, алкоголь, радіація, сонце.
Речовини, які мають високу ймовірність провокувати онкологію: робота в нічні зміни, червоне м’ясо, продукти, що виділяються при смаженні їжі, контакти з інсектицидами типу ДДТ.
Речовини, які можуть викликати рак: свинець, вихлопні гази, замінники цукру типу аспартаму, постійні контакти з перукарськими засобами (робота в перукарнях, салонах краси).
Є не підтверджена документально ймовірність, що такі речовини спричиняють рак: ртуть, нафта-сирець, парацетамол, кава.

Відповідну категорію небезпеки було присвоєно аспартаму після проведення трьох різних досліджень, які встановили зв’язок аспартаму та виникнення раку печінки. Але категорію «можливо» він отримав через те, що вчені, які проводили дослідження, визнали отримані результати недостатньо переконливими, щоби записати аспартам до небезпечних «із великою ймовірністю» речовин. Тож за фактом така категорія не забороняє використання аспартаму, а лише рекомендує науковій спільноті звернути трохи більше уваги на дослідження, пов’язані із цим замінником цукру, як із можливою канцерогенною речовиною.

Чому аспартам не забороняють

Як ми вже згадали раніше, головна причина того, чому аспартам досі не заборонили, полягає в тому, що вчені на даний момент не мають більш фундаментальної доказової бази, яка б гарантовано підтверджувала (або ж спростовувала) те, що аспартам є канцерогеном і викликає рак. Другий фактор стримування для подібних висновків — це норма споживання.

Готуємо нешкідливі солодощі: Без молока та цукру — ТОП-3 рецептів корисного морозива

Більшість людей, які вживають аспартам в їжу у складі тих чи інших продуктів, отримують його в дуже маленьких дозах, у рази менших за потенційно небезпечний рівень. Для розуміння цього співвідношення наводимо граничні щоденні дози вживання аспартаму, рекомендовані у ВООЗ. Як приклад взято солодкі газовані напої в банках, які містять приблизно 200 мг аспартаму:

Для чоловіків вагою 85 кг — 17 банок таких напоїв.
Для жінок вагою 72 кг — 14,4 банки.
Для 10-річних дітей вагою 32 кг — 6,4 банки.

Згідно із цими даними, щоби «наїсти» справді небезпечну кількість аспартаму, щодня потрібно вживати дуже велику кількість приправлених цим підсолоджувачем продуктів, а вживання в їжу такої кількості солодощів та напоїв зазвичай є вкрай малоймовірним для повсякденного раціону людини.

Чи є доведений зв’язок між аспартамом та раком

Опубліковані Всесвітньою Організацією Здоров’я звіти свідчать, що під час вживання аспартаму в їжу ця субстанція швидко розпадається на компоненти: метанол, ароматичну альфа-амінокислоту фенілаланін та аспартичну кислоту, які, як свідчать інші дослідження, жодним чином не пов’язані з виникненням онкологічних захворювань та містяться у багатьох інших продуктах. Також у ВООЗ встановили, що аспартам не викликає канцерогенних мутацій у ДНК людини безпосередньо, проте водночас зберігається ймовірність того, що ця речовина провокує посилення запальних процесів.

Тобто проведені раніше дослідження не підтвердили наявності прямого зв’язку аспартаму та раку, але й не змогли повністю спростувати ймовірність його існування. Тому дослідження аспартаму триватимуть.

Але не поспішайте полегшено видихати. 😉 Доктор Бранка в одному з інтерв’ю щодо цієї теми дав все ж таки доволі недвозначну рекомендацію споживачам:

«Якщо ви опинилися перед вибором, пити колу з підсолоджувачем або ж із цукром, то я вважаю, що потрібно зробити третій вибір — випити натомість простої води і таким чином знизити споживання і цукру, і підсолоджувачів».