Ми намагаємося зробити комфортнішим не тільки наш побут, але й можливість долати певні відстані.
Сучасні умови нашого життя передбачають необхідність переміщатися на визначенні, та іноді досить великі відстані. Дуже часто нам необхідно зробити це якнайшвидше та, якщо це можливо, із мінімальними витратами власної енергії. Адже якщо ми розкидатимемося своїми запасами енергії та бадьорості, то вже до найближчого вечора почуватимемо себе стомлено та некомфортно. Іноді в таких ситуаціях, навіть наступного ранку, ми не встигаємо відновити власні сили.
Якщо така ситуація дуже знайома вам, то, напевно, ви користуєтесь якимсь транспортом. Будь це регулярні автобуси, маршрутні таксі, особистий автомобіль або, навіть, велосипед. Транспорт дуже допомагає нам, і без нього нам обійтися було б неможливо. Проте варто пам’ятати, що не завжди розклад руху маршрутного таксі співпадає з нашим, а особистий автомобіль може несподівано потрапити в пробку. У таких випадках незамінним може стати сучасний міський транспорт, який використовується пішоходами для переміщення з точки ” А” в точку ” В”. Раніше ми користувалися лише велосипедами, але сучасний прогрес надає нам ширший вибір засобів пересування, про які ми сьогодні і поговоримо.
Сучасний міський транспорт екологічно чистий та виключає викиди шкідливих речовин у нашу атмосферу, тому його використання абсолютно безпечне як для нас, так і для оточення.
Гіроборд є досить цікавим та незвичайним пристроєм. Він може служити як для швидкого переміщення в різні місця нашого міста, так і як пристрій для розваги. Наприклад, діти залюбки катаються на гіробордах просто заради розваги, як це було із скейтбордом біля двох десятків років тому.
Управління гіробордом спочатку може здатися незрозумілим і важким. Адже, якщо ніколи раніше на нього не ставав, складно зрозуміти як можна утриматися на цій невеличкій планці з двома колесами по боках. Проте, варто всього декілька разів спробувати поїхати на цьому дивовижному пристрої, як у випадку з усім нам відомим велосипедом, більше ми ніколи не забудемо як ним управляти.
В основі будови гіроборду лежить два електромотори та система гіроскопічних датчиків, які дозволяють нам утримувати рівновагу, коли ми знаходимося на гіроборді. При цьому управління цим пристроєм є достатньо простим, адже напрямок руху ми визначаємо власним тілом. Лише одного разу впіймавши рівновагу, ми легко зможемо їздити на гіроборді зі швидкістю до 25км/год. Проте варто пам’ятати, що різні моделі гіробордів розраховані на різне навантаження. Так, наприклад, один гіроборд здатний витримати людину з вагою не більше 60 кг, а інший легко витримає навіть 120 кг.
У більшості випадків пересування на гіроборді передбачено виключно по рівній поверхні, адже розмір його коліс не дуже великий. Але в деяких випадках виробники надають нам можливість долати невеликі перешкоди завдяки дещо збільшеному розміру цих саме коліс. Розміри можуть коливатися від 4,5″до 10″. Зовні гіроборд може здатися звичайною іграшкою, але він здатний долати відстані до 30 км на одному заряді, в залежності від обраної вами моделі.
Напевно, всі ми пам’ятаємо веселу циркову виставу, коли спритник розсікав манежем верхи всього на одному колесі з педалями від велосипеду. Швидше за все, кожен із нас хотів би спробувати самостійно покататися на такому дивному пристрої, а ті кому вже вдавалося, найчастіше пригадують про свою невдачу. Та ось сьогодні ми все частіше зустрічаємо на вулицях нашого міста незвичайний транспорт, який дуже нагадує нам той самий цирковий пристрій. І хоча зовні схожість дуже велика, будова моноколеса зовсім інша.
Відразу варто зауважити, що навчитися користуватися моноколесом за призначенням дещо складніше, аніж у випадку з гіробордом. Адже нам необхідно встановити рівновагу вже не на двох колесах, а лише на одному. Але коли ми здобудемо необхідні навички, переміщення стане значно маневренішим і, можливо навіть, більш швидким.
Внутрішній устрій моноколеса нагадує нам будову того ж гіроборду. Він включає в себе електродвигуни та гіроскоп для контролю балансу під час їзди. Розмір коліс у цьому пристрої може досягати 14″ або 16″, що більше ніж у гіроборді. Однак це зовсім не означає, що долати на ньому перешкоди буде безпечніше. Швидкість пересування на моноколесі може досягати 24 км/год, а відстань, яку моноколесо може долати на одній зарядці, досягає 35 км. На той час, коли пристрій потрібно буде переносити власноруч, в більшості моделей передбачена спеціальна ручка для комфортного утримання та переміщення.
Гіроскутер зовні дуже нагадує нам гіроборд. Іноді ці два пристрої навіть об’єднують однією назвою – гіроскутер, маючи на увазі, що гіроборд і гіроскутер є одним і тим саме пристроєм. Та хоча принцип роботи та величезна зовнішня схожість сприяють даній теорії, тим не менш, декілька суттєвих відмінностей між ними є, та саме вони дозволяють розділити гіроборд і гіроскутер у різні категорії пристроїв.
Основною відмінністю гіроскутера від гіроборду є наявність на ньому так званого важеля управління. Під час переміщення на гіроскутері цей важіль затискається ногами та використовується в ролі керма. Якщо нам необхідно повернути праворуч, достатньо направити важіль відповідно направо нашими ногами, а якщо ліворуч – переміщаємо важіль у лівий бік. Ну а задля того, щоб рухатися назад або вперед, ми, як і в звичайному гіроборді, повинні використовувати нахили власного тіла.
Варто зазначити, що навчитися їздити на гіроскутері легше за все, адже одразу після того як його увімкнули, він самостійно стає у потрібне положення та змусити його впасти не так вже й просто. Таким чином, нам достатньо буде просто встати на спеціальний майданчик і задати напрямок руху гіроскутеру.
Швидкість пересування гіроскутера може досягати 22 км/год, що дещо нижче за швидкість гіроборду. А ось розміри коліс гіроскутеру зазвичай перевищують розміри коліс гіроборду та можуть досягати навіть 15″. Завдяки цьому пересування на гіроскутері є зручнішим у порівнянні з гіробордом, та нам не потрібна за для цього ідеально рівна поверхня. Проте варто відмітити, що навіть гіроскутер не підійде для пересування по бездоріжжю.
Напевно кожен із нас у дитинстві катався на самокаті. Це, найчастіше, саме дитяче пристосування пересувалося завдяки нашим же зусиллям. Ми відштовхувалися від дороги ногою, тим самим задаючи швидкість руху самокату. Коли вже вдосталь накаталися на самокаті та встигли втомитися, ми мріяли про те, щоб на ньому дивовижним чином з’явився електродвигун, що дозволив би нам просто встати на самокат та поїхати, не відштовхуючись від дороги. Нарешті один із таких мрійників виріс, і сьогодні ми маємо можливість кататися на самокаті з електродвигуном.
Принцип роботи електросамокатів приблизно однаковий, але, залежно від моделей, може дещо відрізнятися. Так, наприклад, у деяких моделях присутні важелі в районі керма, які відповідають за пересування самокату та регулювання його швидкості. Другий важіль відповідає за гальмування та зупинку. Інші ж моделі можуть не мати важіль, що відповідає за збільшення швидкості, а рушає він та набирає швидкість завдяки старому доброму поштовху ногою від дороги. Проте, як тільки самокат набирає достатню швидкість, вмикається електродвигун і самокат вже рухається самостійно. Дуже часто самокати мають спідометри, на яких ми можемо спостерігати за рівнем заряду електросамокату та його швидкістю.
Розмір коліс у електросамокатів часто невеличкий – від 4,5″, але зустрічаються моделі з більшим діаметром – до 10″. Швидкість пересування на електросамокаті може досягати 26 км/год, а відстань, що можна здолати на одній зарядці самокату, досягає 35 км.
Достатньо часто на вулицях свого міста ми спостерігаємо наступну картину: велосипедист їде на своєму велосипеді, який чи то велосипед, чи то мотоцикл. Це народний умілець, що оснастив свій велосипед електродвигуном і завдяки цьому він може переміщатися швидше, на досить великі відстані та зовсім не докладати зусиль для того, щоб крутити педалі. Дуже цікава ідея і, напевно, багато хто з нас хотів би прокотитися на такому пристрої. Сьогодні це стало можливо завдяки тому, що можемо придбати собі не простий велосипед, а електровелосипед.
Це своєрідний гібрид, який може пересуватися за допомогою спеціального електродвигуна. У цьому режимі нам зовсім не потрібно крутити педалі, можна відчувати себе справжнісіньким байкером, хоч і не на найпотужнішому мотоциклі. При цьому ми можемо використовувати наш електровелосипед в ролі традиційного велосипеду. Іншими словами – просто крутимо педалі та їдемо. Крім цього можемо поєднати обидва режими.
Електровелсипед за принципом своєї роботи дуже схожий на електросамокат, але в самокаті немає педалей, та й колеса електровелосипеда набагато більше і можуть досягати в своїх розмірах 28″, що, звичайно, надає володарю можливість їздити навіть по бездоріжжю. Так само електровелосипед має звичне нам сідло, що дозволяє зручно розташуватися під час пересування. Швидкість електровелосипеду може досягати 30 км/год, а відстань, що можна долати на такому велосипеді, може становити до 75 км.