ТОП найкорисніших круп

Всім привіт! Каші – це приблизно від 200-350 ккал в 100 г, але зате вони насичують організм вітамінами і мінералами. Багато з нас звикли включати в свій раціон кашу, як доповнення до основної страви. Однак, як стверджують фахівці, каші це повноцінний продукт, який вкрай необхідний нашому організму для нормальної роботи. Всі ми не раз задавалися питанням, які каші найкорисніші для нашого організму? Каші відносяться до найдавніших продуктів в раціоні людини. Відомо, що 17 тисяч років тому стародавні цивілізації вживали в їжу ячмінь, на якому був побудований раціон греків і римлян. 12 тисяч років тому в раціоні жителів Русі з’явився овес, який склав основу раціону селян. А ще раніше населення південних регіонів Русі вживало в їжу просо – багате джерело поживних речовин.

Каші дійсно корисно їсти на сніданок. Це джерело «повільних» (корисних) вуглеводів, які дадуть гарне почуття насичення і забезпечать нормальну роботу шлунково-кишкового тракту на весь день. Давайте згадаємо, що таке повільні вуглеводи. Головна перевага  повільних вуглеводів – плавна зміна рівня цукру в нашій крові. Тобто, з’ївши кашу або овочі і фрукти з невеликим вмістом цукру, ми досить тривалий час відчуваємо почуття ситості і прилив сил. Для порівняння: швидкі вуглеводи – шоколад, солодкі фрукти – насичують нас лише на короткий проміжок часу.

Чому повільні вуглеводи дають нам насичення на тривалий період часу? Вся справа в складі продукту. Повільні вуглеводи містять речовини, які загальмовують всмоктування цукру в кров – клітковина, білки тощо.

До повільних вуглеводів відносяться крупи, макаронні вироби з твердих сортів пшениці, овочі і фрукти з низьким вмістом цукру. Ось про крупи ми сьогодні і будемо говорити. Розберемося, які крупи корисні для нашого організму, а які краще виключити з раціону харчування.

Гречана крупа

Ми обожнюємо гречку і ніколи не перестанемо вихваляти її цінні для організму властивості, про які ви вже напевно знаєте. Але я вам, на всякий випадок, ще раз нагадаю про них. Ця каша вважається унікальною завдяки своєму складу. Вона лідирує серед круп по мінімальному вмісту калорій. Гречку використовують у різноманітних дієтах. Також прихильники здорового способу життя і вегетаріанської їжі люблять її вживати, замінюючи білок тварин. Його кількість в цій каші досягає 18%. Гречка містить вісімнадцять незамінних амінокислот, залізо, кальцій, калій, фосфор, мідь, йод, цинк, бор, фтор, молібден, кобальт, а також вітаміни В1, В2, В9 (фолієва кислота), PP, вітамін Е. У гречці багато фолієвої кислоти, що стимулює кровотворення, підвищує витривалість і опірність організму до багатьох хвороб. За змістом жиру з усіх круп, що вживаються в їжу, гречана поступається тільки вівсяній крупі і пшону, а за вмістом білка перевищує їх всі.

Згідно з дослідженнями, гречка знижує «поганий» рівень холестерину, допомагає запобігти захворюванням серця і боротися з високим тиском. Нерідко гречку порівнюють з новомодним кіноа – вони містять приблизно однакову кількість білків, жирів і вуглеводів, але при цьому гречана крупа набагато дешевше. А ще гречку люблять за те, що вона має низький глікемічний індекс і належить до групи продуктів gluten-free.

Вівсяна крупа

Вівсяна крупа виробляється з вівса, який піддають різним видам обробки. Для цієї каші корисні властивості визначаються інтенсивністю помелу. Чим більш грубим він буде, тим корисніше продукт. Тому в здоровий раціон рекомендують включати не вівсяні пластівці, швидкі в приготуванні, а геркулес. Ступінь його механічної обробки мінімальна.

Крупа багата мікроелементами, вітамінами – вітаміни групи В, біотин, селен, клітковина. Але її головна цінність в іншому – великій кількості клітковини. Зерна складаються з нерозчинних волокон, які в кишечнику діють на зразок «йоржика». Вони вичищають шлаки, попутно виводячи холестерин, токсичні речовини. Але такими цілющими якостями володіє лише продукт, приготований на воді. Кашу корисно вживати людям, у яких присутні захворювання шлунково-кишкового тракту. Особливо добре вона допомагає при виразках і гастритах.

Перлова крупа

Перлова крупа складається з маленьких крупинок – зерняток, що нагадують по виду перлинки. Звідси і назва красива, що утворилася від слова «перли». Перловку отримують, очищаючи від оболонки ячмінь, який містить велику кількість білка, фосфору і клітковини, тому перлова крупа дуже корисна, чим заслужила право увійти в список дієтичних страв, а калорійність вареної перлової крупи становить 120 ккал на 100 г продукту. У ячмені набір корисних компонентів настільки величезний, що у багато разів звеличує його над іншими родичами. Вітамін В у складі нормалізує роботу нервової системи, що просто необхідно в осінню пору року, а вітамін Е допомагає позбутися від сухості і стягнутої шкіри. Однак перловкою не можна зловживати тим, хто страждає підвищеною кислотністю шлунка і частими запорами, ця крупа також протипоказана хворим з непереносимістю глютену. Користь перлової крупи для схуднення полягає в тому, що вона швидко насичує, виводить з організму токсини і нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту. Варити перлову крупу потрібно довго. Спочатку її промивають в декількох водах, потім замочують на 3-10 годин, заливають водою набряклі зерна і варять годину на мінімальному вогні або млоять під кришкою у духовці протягом 3-5 годин. Виходить розсипчаста перлова каша, бежево-коричнева, з горіховим присмаком, яку можна заправити олією і їсти з цукром, з ягодами, з грибами, з м’ясом, з рибою і з тушонкою.

Рисова крупа

Рисова крупа входить в раціон мільярдного населення планети. Цінність рисової крупи добре відома в Китаї, Індії та інших країнах східної Азії, де вона є найважливішою складовою раціону. У нас же рис сприймається інакше, і не тому, що ми не вміємо його готувати. Справа в тому, що ми вживаємо зовсім інші його сорти – білі, очищені, цінність яких мінімальна в порівнянні з рисом «класичним» – бурим, нешліфованим. Кращим сортом для виведення шлаків з організму є коричневий, неочищений рис. Цей вид рису багатий вітамінами групи B: тіаміну В1, рибофлавіну В2, ніацин В3 і В6; вітамін РР, каротин, вітамін Е, які сприяють зміцненню нервової системи і благотворно впливають на стан шкіри, волосся і нігтів. Рис містить достатню кількість необхідних нашому організму мікроелементів: калій, фосфор, цинк, залізо, кальцій, йод і селен. До складу рису входять 8 амінокислот, які потрібні людському організму для створення нових клітин. Зерна рису на 7-8% складаються з білків. Немаловажним є той факт, що в рисі, на відміну від інших злаків, не міститься глютену – рослинного білка, який викликає алергічну реакцію. Крім цього він містить лецитин, відомий активатор мозкової діяльності, олігосахарид, який відновлює кишечник, і гамма-аміномасляна кислота, яка допомагає стабілізувати кров’яний тиск. Рис містить багато калію. Цей мінерал нейтралізує дію на організм солі, що потрапляє в організм з іншими продуктами харчування. У рисі також знаходиться невелика кількість фосфору, цинку, заліза, кальцію та йоду. Рис дуже корисний людям, які намагаються не набрати зайву вагу, або навіть схуднути, тому що не збуджує шлункову секрецію і майже не містить солі. Багато дієтологів радять влаштовувати розвантажувальні рисові дні. Однак слід бути обережними, і в прийомі рису знати почуття міри, тому що рис містить занадто мало натрію,  адже саме він утримує рідину в організмі.

Пшоно або крупа з проса

Пшоно знаходиться в ряду найдавніших круп, якими харчується людство. Протягом століть жителі Африки, Індії та Китаю готували з «золотої крупи» каші, супи, пиво, квас, борошно і хлібобулочні вироби. Пшоняна каша рідко викликає алергію у порівнянні з іншими крупами.

Пшоняна каша позитивно впливає на організм людини, виводить з організму антибіотики. Жителям великих міст і несприятливих екологічних регіонів слід звернути увагу, що пшоняна крупа виводить з організму токсини. Оскільки дана крупа в своєму складі містить значну кількість жирів, то вона досить швидко окислюється, набуваючи гіркий смак. Щоб цього уникнути, при виборі круп слід віддавати перевагу продукту яскраво-жовтого кольору.

При приготуванні пшоняної каші обов’язково слід дотримуватися правильної технології. Вона полягає в наступному: крупу необхідно перебрати і ретельно промити в холодній воді, останній раз слід промити гарячою водою, це допоможе прибрати  жирову плівку. Для позбавлення від гіркуватого смаку кашу необхідно готувати у великій кількості води до напівготовності, потім, зливши воду необхідно додати іншу порцію гарячої води або ж молока, після цього потрібно  варити ще хвилин 15-20 на повільному вогні. Щоб надати пікантний смак каші, крупу можна разом з прянощами обсмажити на сковороді.

Амарант (щириця)

Каша з амаранту – натуральний енергетик, який дозволить розпочати робочий день «з низького старту» і зберегти прекрасне самопочуття до самого вечора. Амарантового крупа – вироблена з амаранту (щириці), найдавнішої зернової культури Мезоамерики, яку вирощували ацтеки. Інки та ацтеки вважали амарант священним і використовували його в своїх ритуалах. За це іспанські завойовники нарекли його «рослиною диявола».

Амарантове зерно, а відповідно і крупа з нього має унікальний і збалансований склад, в ньому міститься комплекс вітамінів і мінералів, велика кількість рослинного білка та інші корисні для організму речовини (ненасичені жирні кислоти (олеїнова, лінолева, ліноленова); ліпідна фракція містить до 10 % сквалену). З 20-ти амінокислот, в амаранті міститься 18, тому його можна вважати скарбницею корисних для організму речей. Продукти з зерна амаранту смаком і ароматом нагадують горіхи; вони дуже поживні. Більше половини білків амаранту становлять альбуміни і глобуліни зі збалансованим амінокислотним складом. Фахівці сходяться на думці, що каша з насіння амаранту в регулярному раціоні людини надає профілактичну дію проти раку, ослаблення пам’яті та уваги, хвороб серця, нирок і органів травлення.

Кукурудзяна крупа

Кукурудзяна крупа – складається з мелених зерен кукурудзи. Каша з даної крупи цінна тим, що навіть при термічній обробці вона зберігає всі свої корисні властивості. Рекомендується людям схильним до алергії, бо вона зарахована до низькоаллергенних продуктів. Кукурудзяна каша, як і гречка, не містить клейковини, тому її можуть їсти всі, хто страждає на целіакію (непереносимістю глютену). У цій крупі міститься залізо і фосфор, кремній, натрій, хром, цинк, вітамін РР і каротин. Залізо сприяє переносу кисню по всьому організму, а також прискорює метаболізм, активуючи особливі ферменти, необхідні для виробництва енергії. Фосфор, в свою чергу, потрібен для міцних кісток і зубів. Кукурудзяна каша досить калорійна – на 100 гр / 334 ккал тому, вона прекрасно підійде для спортсменів в якості сніданку. Якщо ж ви навпаки намагаєтеся скинути зайву вагу, даною кашею краще не захоплюватися.

Кіноа

Це однорічна рослина сімейства мареві, яка виростає в Південній Америці, на схилах Анд. У кіноа давнє походження, вона була найважливішим видом їжі індіанців. У інків ця рослина використовувалося в їжу нарівні з картоплею і кукурудзою. Її навіть називали «золотим зерном», і не тільки через висоту місця зростання, але й завдяки багатому складу і принесеній організму користі.

Зараз кіноа часто присутня в раціоні вегетаріанців. Її відварюють і використовують як гарнір, або додають у перші страви. Крупа кіноа містить велику кількість протеїну (білка) та інших цінних корисних речовин, таких як кальцій. У ній зовсім мало жирів і багато харчових волокон, тому вона чудова для тих, хто хоче скинути вагу. Але найцінніше в кіноа – це те, що крупа зовсім не містить глютену (клейковини). Це просто подарунок природи для тих людей, чиє здоров’я змушує їх дотримуватися безглютенової дієти.

Щоб приготувати кіноа, потрібно пам’ятати три правила:

• Промити її (інакше у готової страви буде присмак гіркуватий);
• Не переварити (кіноа розкисне);
• Розмішати зварену кашу (щоб уникнути злипання).

І готується ця культура так само, як рис: на частину крупи беруть 2 частини води або будь-якого бульйону і варять до повного вбирання води близько 15-20 хвилин, що в 2-3 рази швидше, ніж час приготування рису. У правильно приготовленої кіноа зародок виглядає, як спіраль зі ступенем готовності al dente (щільний центр).