01/03/20,

17:18

Як вибрати материнську плату: 12 порад

Найбільш важливі частини будь-якого ПК – це процесор (ЦП) і материнська плата. Материнка – гарантує взаємодію всіх пристроїв, які приєднуються до неї. На ній розташовуються всі основні елементи ПК. Знаючи, навіщо потрібен кожен з елементів на платі, можна без проблем встановити або замінити в ній компоненти. Як розібратися з елементами плати, та як вибрати материнську плату – читайте в статті.

Підписуйтесь на наш Telegram – канал

Зміст:

  1. Порада №1: вибрати форм-фактор
  2. Порада №2: визначитися з сокетом
  3. Порада №3: ​​визначити чіпсет
  4. Порада №4: встановити сумісність з процесором
  5. Порада №5: вибрати кількість слотів пам’яті
  6. Порада №6: визначити необхідний тип і частоту підтримуваної пам’яті
  7. Порада №7: вибрати кількість роз’ємів для встановлення відеокарт
  8. Порада №8: визначитися, чи потрібна материнська плата для розгону
  9. Порада №9: вибрати для розширення слоти
  10. Порада №10: ознайомитися з внутрішніми роз’ємами плати
  11. Порада №11: ознайомитися з зовнішніми роз’ємами плати
  12. Порада №12: ознайомитися з інтегрованими пристроями

Порада №1: вибрати форм-фактор

Форм-фактор визначає розміри та тип корпусу материнки, в якому вона може бути зафіксована. Форм-фактор не обумовлює кінцеву продуктивність.

Найбільш популярні такі форм – фактори материнок:

  • Standard-ATX (305 x 244 мм) – повнорозмірні моделі, є практично стандартом для домашніх і професійних ПК. На ній достатньо місця для всіх слотів і розширень;
  • Micro-ATX (244×244 мм) – є значно меншими розмірами, ніж Standard-ATX. Вставляються, як у стандартні ATX – слоти, так і в мікро-варіанти;
  • Mini-ITX (170×170 мм) – характеризуються меншою вартістю, менше енергоспоживання процесора і продуктивністю. Однак на платі є місце тільки для одного слота розширення, наприклад відеокарти та менше портів для пам’яті і сховища даних.

Меншою популярністю користуються такі форм-фактори:

  • Nano-ITX (120×120 мм) – мають низьке енергоспоживання та орієнтовані на мультимедійні пристрої;
  • Pico-ITX (100 x 72 мм) – використовуються для комп’ютерів ультракомпактних з низькою продуктивністю.

Це буде корисно:4 способи як дізнатися модель материнської плати

Види форм-факторів

Порада №2: визначитися з сокетом

Сокет – це гніздо для з’єднання процесора з материнкою. Саме сокет обумовлює, ЦП якого покоління можна буде встановити, та як підсумок – яку кінцеву продуктивність отримати. Одні з основних відмінних характеристик сокетів між собою: розміри, кількість і типи контактів, продуктивність.

Оскільки виробництвом процесорів для ПК займаються дві компанії-гіганта Intel та AMD, то і материнки бувають двох категорій: під процесори Intel та AMD.

  1. Сокети процесорів AMD.

Socket AM1 – платформа для молодших лінійок APU, для якої характерна продуктивність невисока та велика енергоефективність. Несумісна ні з яким іншим сокетом AMD.

Socket AM4 – підходить для більшості ЦП поточного покоління від Athlon до восьмиядерних Ryzen 7.

Socket TR4 – платформа для процесорів Ryzen Threadripper. Ідеально поєднується з потужними робочими станціями.

Сокети процесорів AMD

  1. Сокети процесорів Intel.

LGA 2011-3 – до недавніх пір була в топі платформ Intel із-за відмінної комбінації ціни та функціоналу, але зараз вона вже застаріває.

LGA 1151-v2 – платформа для масового сегмента. Дуже добре підходить під вимоги сучасних ігор.

LGA 2066 – нова топова платформа, яка пропонує ЦП з великою кількістю ядер. Ідеально підійде для користувачів, які вимагають від ПК максимальної потужності.

 Сокети процесорів Intel

Порада №3: ​​визначити чіпсет

Чіпсет є основний набір мікросхем материнки. Він необхідний для взаємодії процесора, ОЗУ, відеокарти та інших компонентів, підключених до материнки. Продуктивність не залежить від виду чіпсета, але він впливає на функціонал материнки.

Чіпсети різняться між собою типом і кількістю інтерфейсів, які вони підтримують, для під’єднання жорстких дисків і портів USB. Для кожного ЦП характерний свій чіпсет.

Приклади чіпсетів

Порада №4: встановити сумісність з процесором

У готових системних блоках і ноутбуках всі нюанси щодо підтримки комплектуючих елементів враховуються. Але при самостійному виборі процесора і материнки, головним є відповідність їх потужностей.

Світовими лідерами з виготовлення процесорів є Intel та AMD. Вони виробляють процесори під різні завдання. Тому, і материнська плата, і процесори повинні відповідати одному цільовому призначенню. Безглуздо брати потужний ЦП, якщо материнка на це не розрахована. І навпаки. Тому що, або процесор не потягне, або материнка згорить.

Це може стати в нагоді:Завантаження процесора 100% що робити?

Порада №5: вибрати кількість слотів оперативної пам’яті

Щорічно програми вимагають все більше ресурсів для роботи, тим самим навантажуючи систему. Тому для коректної роботи ПК бажано підвищувати продуктивність комп’ютера. Один з найпростіших методів це зробити – збільшити обсяг оперативної пам’яті. Але для цього в материнській платі має бути досить слотів для пам’яті, щоб було куди її прикріпити.

Більшість плат мають 4 слоти оперативної пам’яті. В Mini-ITX знаходиться 2 слоти. Зручність наявності 4 слотів полягає в тому, що при зборі системи з двома планками пам’яті по 8 гігабайтів кожна, при дефіциті пам’яті – можна додати ще пару планок по 8 гігабайтів, що буде доступно за ціною та помітно прискорить роботу ПК.

Вид слотів для пам'яті в платі

Порада №6: визначити необхідний тип і частоту підтримуваної пам’яті

Зараз в більшість материнських плат для інсталяції оперативної пам’яті встановлено модулі типу DDR4 – це стандарт для нинішніх систем. Модулі DDR2 та DDR3 дуже рідко застосовуються, оскільки це вже застарілий стандарт.

Модулі DDR, DDR2, DDR3 та DDR4

Для візуальної відмінності між модулями, на них нанесений спеціальний “ключ” – це насічки на різних місцях модуля. Тому, материнка зі слотами DDR4 не зможе використовувати оперативну пам’ять формату DDR3 та навпаки.

Існують відмінності між DDR3 та DDR4 та у швидкості. Межі робочої специфікації DDR3 – від 800 до 2133 МГц. Для DDR4 – від 1600 до 3200 МГц. Збільшення швидкості викликає підвищення пропускної здатності.

Пам’ять модуля DDR4, що працює на частоті 2400 МГц – стандартна. Доцільно купувати модуль з високою частотою для ігрових комп’ютерів. Наприклад, придбання модуля DDR4 з частотою 3200 МГц на ПК з інтегрованою графікою збільшить FPS в іграх на 20-30%.

Також варіант модуля – DDR3 або DDR4, впливає на обсяг пам’яті, яку можна встановити на комп’ютер. Для DDR4 – максимальний обсяг модулів становить – до 128 ГБ, тоді як для DDR3 максимум дорівнює 32 ГБ.

Порада №7: вибрати кількість роз’ємів для встановлення відеокарт

Сумісність відеокарти і материнки визначається наявністю вільних PCI-E роз’ємів.

Приклад відеокарти Asus

Материнки з більш, ніж двома роз’ємами PCI-E x16 потрібні лише при установці будь-яких рідкісних і вузькоспеціалізованих плат розширення. Краще, все-таки, встановити одну більш потужну відеокарту, ніж кілька меншої потужності.

По темі:Як підібрати відеокарту: 9 критеріїв вибору

Приклад материнської плати з PCI-E х16

Порада №8: визначитися, чи потрібна материнська плата для розгону

Основні частини ПК, які піддаються розгону – це процесор і відеокарта. Але, щоб здійснити процес розгону (overclocking) сама материнка повинна підтримувати режим розгону. Звичайна системна плата можливість розгону не підтримує. Також при розгоні біля комп’ютера повинно бути швидке та ефективне охолодження, оскільки при розгоні збільшується тепло, що виділяється.

Порада №9: вибрати слоти для розширення

Слоти розширення використовуються для установки карт розширення з метою додавання нових функцій комп’ютера. З їх допомогою також можна підключити ТВ-тюнер, Wi-Fi адаптер та ін. Бажано, щоб на материнській платі було хоча б 1-2 тонких роз’єму, що не перекриваються відеокартою.

Слоти роз’ємів PCI-E x1 часто використовуються для розширення портів USB та SATA, а також потрібні для установки альтернативної звукової або мережевої карт, або дискретний контролер будь-яких інтерфейсів, яких немає на материнській платі.

Приклад материнської плати з PCI-E х1

Порада №10: ознайомитися з внутрішніми роз’ємами плати

Материнка складається з безлічі внутрішніх і зовнішніх роз’ємів, розташування яких може змінюватися в залежності від типу плати.

До внутрішніх роз’ємів материнської плати відносяться:

  • сокет – у нього встановлюється процесор, який знаходиться майже в центрі плати;
  • SATA-роз’єми – для жорстких дисків, SSD. SSD-диски можуть також підключатися в слот М2.
  • роз’єми для живлення. У сучасних моделях число пінов (контактів) коливається від 24 до 28;
  • роз’єм PCIE x16 для відеокарт;
  • спеціальні гнізда під оперативну пам’ять;
  • роз’єм для живлення системи охолодження. Кількість контактів може бути від 2 до 4;
  • роз’єми PCI-E x1 для нових плат розширення;
  • роз’єми PCI – для старих плат розширення;
  • якщо материнська плата сумісна з GPU з інтегрованим графічним ядром, то повинен бути присутнім хоча б один з роз’ємів VGA, DVI, DisplayPort і HDMI.

Порада №11: ознайомитися з зовнішніми роз’ємами плати

Зовнішні роз’єми також залежать від кількості інтегрованих пристроїв та типу материнки.

Найбільш часто в материнках встановлені наступні зовнішні роз’єми:

  • PS / 2 – підключають клавіатуру і мишу;
  • USB 2.0 і USB 3.0. В USB 3.0 пропускна здатність вище, ніж у 2.0. Також кілька USB-виходів може перебувати на передній частині системного блоку або збоку;
  • 3,5 мм аудіо роз’єм – для підключення навушників, колонок;
  • DVI – роз’єм, який використовується для підключення рідкокристалічних моніторів, телевізорів та проекторів;
  • HDMI – роз’єм, який призначений для підключення різного роду мультимедійних пристроїв (DVD плеєрів, приймачів супутникового ТБ, HDTV, PlayStation 3, HD-DVD або Blu-Ray плеєр), особливо високої чіткості (HD, 1080p);
  • антенні роз’єми Wi-Fi;
  • кнопка скидання BIOS;
  • eSATA – зовнішні диски.

Зовнішні роз'єми

Порада №12: ознайомитися з інтегрованими пристроями

Інтегровані пристрої – це пристрої, присутні на материнській платі у вигляді окремих мікросхем. Для їх функціонування служать зовнішні роз’єми.

На материнській платі знаходяться такі інтегровані пристрої:

  • мережева карта – потрібно для приєднання ПК до мережі та інтернету;
  • звукова карта – використовується для передачі звуку та його виведення на акустичну систему;
  • відеокарта – призначається для виведення зображення на монітор або ТВ. Вбудована відеокарта характеризується меншою продуктивністю, ніж дискретна.

У деяких материнках можуть бути вбудовані Wi-Fi і Bluetooth-адаптери.

Це може бути цікаво:Як оновити драйвера відеокарти

Вибір материнської плати – дуже відповідальний крок. Тому необхідно врахувати всі варіанти та вимоги до її параметрів. Також рекомендуємо вибирати відомих виробників материнських плат, наприклад, GIGABYTE, ASUS, MSI – підбираючи конкретні моделі, виходячи з цілей використання комп’ютера.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Підпишіться!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: