Як вибрати відеокарту

Вибір відеокарти – відповідальний захід. Адже вона впливає на можливості дисплея під час ігор і перегляду фільмів. Модельний ряд цих комплектуючих колосальний. В асортименті дуже легко розгубитися. При цьому абсолютно неважливо, хто є виробником відеокарти – AMD, Intel або NVidia. Важливим є те, як вона буде виконувати поставлені перед нею завдання. Я розповім вам, як вибрати відеокарту по 9 критеріям. Ви зможете підібрати пристрій по бюджету і потребам.

Підписуйтесь на наш Telegram – канал

Зміст:

Навіщо потрібна додаткова відеокарта
Критерій №1: тип гри
Критерій №2: частота GPU
Критерій №3: потужність відеокарти і блоку живлення
Критерій №4: ширина і частота шини
Критерій №5: діагональ і дозвіл екрану
Критерій №6: наявні роз’єми
Критерій №7: обсяг і тип пам’яті
Критерій №8: охолодження і рівень шуму
Критерій №9: дизайн відеоадаптера
Виробники відеокарт

Навіщо потрібна додаткова відеокарта

Розрізняють два типи відеокарт – інтегрована і дискретна. Інтегровані відеокарти вбудовані в материнську плату. Їх цілком достатньо для роботи з офісними програмами, серфінгу в інтернеті і простеньких ігор.

Дискретна відеокарта – окремий пристрій, який встановлюється в слот материнської плати. Вона необхідна для розширення можливостей графіки. Дискретну відеокарту набувають професійні геймери і ті люди, які хочуть працювати з програмами для обробки відео. Якщо ви ставитеся до цього сегменту користувачів або просто хочете розширити можливості графіки, то вам знадобляться мої поради щодо вибору відеокарти. Ми зібрали 9 критеріїв, якими слід керуватися при покупці.

Критерій №1: призначення

У кожної гри і програми є свої вимоги щодо графіки. Перш ніж купити відеокарту, ознайомтеся з вимогами програми, якими збираєтеся користуватися. Якщо мова йде про гру, то вивчіть її графічні вимоги і огляди тестування відеокарт. За основу беріть мінімальне значення графіки. Але вибирайте адаптер з графікою могутніше. Тоді вдасться уникнути гальмувань і підвисань.

Не варто купувати першу модель, що попалася. Також не потрібно гнатися за новинками. У деяких випадках краще купити потужну відеокарту з застарілого модельного ряду. По можливостях вона буде випереджати новинку іншого класу. А ціна на них буде приблизно однаковою.

У деяких назвах відеокарт зустрічається абревіатура ОС. Нею позначаються “розігнані” пристрої. Це означає, що модель була модифікована виробником. Відповідно, вона продуктивніше аналога.

Критерій №2: частота GPU

Один з головних критеріїв вибору відеокарти. Показник частоти графічного процесора (він же графічний чіп і графічне ядро) говорить про швидкість обробки зображення. Частота вимірюється в мегагерцах. Чим вона більше, тим швидше обробляється картинка. Відповідно, зростає продуктивність відеокарти. Виробники давно подолали позначку 1 ГГц. У топових моделей цей показник наближений до 2 ГГц.

Частота графічного процесора – один з небагатьох показників відеокарти, які можна “розганяти” або знижувати.

Критерій №3: потужність відеокарти і блоку живлення

Відеокарта – самий енергоспоживаючий компонент комп’ютера. Тому потужність блоку живлення повинна бути вище цього показника у відеокарти.

Наприклад, якщо ви вибираєте відеокарту потужністю 150 Вт, то цей показник у блоку живлення повинен бути не менше 500 Вт. Відеокарта не розкриє всі свої можливості при малої та середньої потужності. У деяких випадках вона навіть не буде працювати. При недостатній потужності блоку живлення можна зробити його апгрейд. Це потребуватиме додаткових фінансових вкладень. Таким чином, покупка потужної відеокарти при слабкому блоці живлення недоцільна.

Критерій №4: ширина і частота шини

Це один з ключових параметрів вибору відеокарти. Ширина шини вимірюється в бітах. Вона говорить про те, скільки даних може обробити відеокарта за певну одиницю часу. Від ширини шини залежить ціна пристрою.

Ширина шини варіюється в межах 64-512 біт. Пристрої з шириною шини 64 біт зустрічаються рідше. Це обумовлено тим, що їх пропускна здатність порівнянна з інтегрованою відеокартою. Таким чином, покупка дискретного адаптера з шириною шини 64 біт не має сенсу.

Найпопулярніший варіант – відеокарта з шириною шини 128 біт. Такий показник частіше зустрічається в адаптерах середнього цінового бюджету. Відеокарти з шириною 128 біт підходять для домашніх систем і справляються з широким спектром ігрових завдань. Але вони не розкриють всі графічні можливості деяких сучасних ігор.

256, 384 і 512 біт – топовий клас. Відеокарти з такою шириною шини зазвичай мають і інші високі показники. У них відмінна ігрова продуктивність.

Ще один важливий параметр – частота шини. Вона вимірюється в мегагерцах. Не плутати з частотою графічного процесора. Частота шини відповідає за відеопам’ять. Вона варіюється в межах 500-2000 МГц. Тут є нюанс. Висока частота шини не завжди говорить про хорошу продуктивності відеокарти. Наприклад, відеокарта з частотою 700 МГц і шириною шини 64 біт буде працювати повільніше, ніж модель з 400 МГц і 128 біт. Таким чином, при виборі відеокарти потрібно розглядати ці показники в комплексі.

Критерій №5: діагональ і дозвіл екрану

Можливості монітора і відеокарти повинні бути порівнянні, в іншому випадку покупка дорогої карти недоцільна. Так, якщо у вас монітор з роздільною здатністю 1280 × 1024, то немає сенсу купувати дорогу відеокарту. Такий екран не розкриє всі можливості сучасних відеоігор які розраховані на дозвіл Full HD і 4K.

Адаптери середньої цінової категорії підходять для екранів з роздільною здатністю 1920 × 1080 і вище. Для моніторів Full HD і 4K є сенс вибрати відеокарту високого класу. У цьому випадку ціна питання залежить від ваших фінансових можливостей. Дорогі адаптери здатні видавати 50-60 кадрів в секунду.

Критерій №6: наявні роз’єми

Перед придбанням адаптера слід вивчити характеристики материнської плати. Пильна увага потрібно звернути на роз’єм PCI-express. У старих моделях відеокарт зустрічається версія 2.0. Нові пристрої забезпечуються слотом 3.0. Відеокарти з інтерфейсом підключення 3.0, також сумісні з версією 2.0, але порт 2.0 не дозволить розкрити всі можливості відеокарти на максимум. Найкраще рішення – відповідність інтерфейсів материнської плати і карти.

Крім того, відеокарти забезпечуються слотами DisplayPort, HDMI і DVI. У деяких моделях зустрічається порт D-Sub. У останніх новинок адаптерів NVidia є роз’єм USB. Він прийшов на зміну DVI-D. Набір роз’ємів може сильно варіюватися. Це необхідно враховувати, тому що карта з роз’ємом DisplayPort просто може не підійти до гнізда вашого монітора.

Критерій №7: обсяг і тип пам’яті

Для нормальної роботи Full HD необхідно понад 2 Гб пам’яті, тому виробники відеоадаптерів прийшли до стандарту 3-6 Гб. Цей обсяг зустрічається у всіх моделях початкового і середнього цінового діапазону. У дорогі відеокарти вбудовується 8 Гб пам’яті. Володарям екрану 4K варто придивитися до відеокарт з пам’яттю від 11 Гб.

Варіюється не тільки обсяг пам’яті, але і її тип. При високих характеристиках відеокарт варто вибрати пам’ять типу GDDR5 і краще. У деяких моделях може бути пам’ять DDR4. Пропускна здатність такої пам’яті нижче ніж у GDDR5. Її вибір виправданий для базових відеокарт, призначених для роботи з невибагливими іграми.

Виробник AMD вбудовує в свої топові продукти багатошарову пам’ять HBM2. Вона відрізняється високою пропускною здатністю і компактними мікросхемами. Виробник NVidia прийняв на озброєння цю технологію. Він планує впроваджувати цей тип пам’яті в свої майбутні розробки.

Критерій №8: охолодження і рівень шуму

Ці два параметри взаємопов’язані. Рівень шуму залежить від системи охолодження.

Під час роботи адаптер виділяє багато тепла. Його необхідно розсіяти.

Для цього призначені спеціальні накладки бекплейти і охолоджувачі. Головний елемент охолоджувальної системи – кулер. У сучасних моделях відеокарт зустрічаються два типи кулерів – активні та пасивні. Активні – це вентилятори. У відеокарту може бути вбудовано 2-3 вентилятора. При роботі вони видають шум. Його рівень залежить від конструкції і швидкості обертання лопатей. Якщо конструкцію не змінити, то швидкість можна налаштувати.

Пасивна система охолодження – запорука тиші при роботі. Однак вона менш ефективна. Відеокарти з пасивними охолоджувачами сильно перегріваються. Це знижує їх експлуатаційний термін. З цієї причини потужні адаптери забезпечуються активними системами охолодження з декількома вентиляторами.

Останнім часом популярним рішення стає гібридна система охолодження. У пасивному режимі вона працює безшумно. При збільшенні навантаження і підвищення температури включається активний режим – запускаються вентилятори.

Існує третій тип охолоджувача – водяне охолодження. Як зрозуміло з назви, в таких системах для розсіювання тепла використовується вода. Водяне охолодження гарантує тишу.

Критерій №9: дизайн відеоадаптера

Відеокарти в залежності від моделі графічного адаптера поділяються на дві великі групи – референс і не референс. Референс – це оригінальна найпростіша карта з низькою продуктивністю і слабкою системою охолодження.

Не референс – це дизайн карт, розроблений виробниками. Вони беруть за основу стоковий зразок референс і розганяють його до високих показників продуктивності. Тобто постачають хорошою системою охолодження, покращують живлення і ін. Карти з дизайном референс випускаються обмеженим тиражем. Не референс зустрічається частіше.

Виробники відеокарт

На самому початку статті я писала про те, що виробник не грає вирішальної ролі. Однак знати бренди треба. Відеокарти випускає AMD і NVidia. На базі чіпів NVidia, адаптери виготовляє Palit і його дочірня компанія Gainward. Крім того, карти гідного рівня виготовляє Galaxy, Point of View і Zotac. Це далеко не повний перелік виробників відеоадаптерів. Головне, при виборі відеокарти керуватися не найменуванням відомої марки, а характеристиками моделі. Тоді ви зможете купити якісну і довговічну відеокарту.

Читайте блог Comfy, і ви дізнаєтеся багато іншої корисної інформації.