Привіт! Згодні, що іноді одна маленька дрібка спецій здатна повністю змінити настрій усієї страви? Сьогодні у Блозі COMFY поговоримо про справжню зірку кухні — паприку. Вона не лише додає їжі красивого рубінового відтінку, а й розкриває нові грані смаку знайомих продуктів.
Якщо любите експериментувати на кухні або просто хочете зробити звичні страви ще смачнішими – паприка точно має бути у арсеналі. Зараз розповімо чому.
Батьківщиною червоного стручкового перцю є Південна Америка. Вважається, що саме Христофор Колумб привіз цю рослину до Європи, прозвавши її «індіанською червоною сіллю». З часом, завдяки старанням селекціонерів, дикий перець втратив свою природну пекучість і став м’яким та солодким.
У XVII столітті через турків пряність потрапила до Угорщини, де стала справжнім національним надбанням. Місцеві жителі називають її «червоним золотом», додають ледь не у кожну страву (чого вартий лише знаменитий угорський паприкаш!), експортують по всьому світу і навіть відкрили унікальний Музей паприки.

Залежно від сорту перцю та способу його обробки, ця спеція буває дуже різною:
Це класика, яку найчастіше використовують на наших кухнях. Вона має тонкий аромат і дуже м’який, зовсім не гострий смак.
Солодка паприка чудово підходить для супів, овочевих страв, курки, картоплі та соусів.
Секрет гостроти криється у насінні та перегородках перцю (саме там знаходиться пекуча речовина капсаїцин). Якщо перець перемелюють разом із ними, виходить пікантна і гостра приправа.
Гостру паприку додають у м’ясо, гуляші, гострі маринади та мексиканські страви.
Для її створення стиглі плоди сушать і коптять на дубових дровах. Процес займає до двох тижнів. У результаті отримуємо спецію з неймовірно глибоким ароматом димку.
Копчена паприка поєднується із запеченими овочами, барбекю, бургерами та стейками.

Найчастіше паприку виготовляють із солодких червоних сортів стручкового перцю. Щоб перетворити овоч на приправу, з нього видаляють серцевину, ретельно висушують і перетирають у дрібний порошок. Саме тому в різних країнах словом “паприка” можуть називати як свіжий овоч, так і мелену приправу.
Солодкий червоний перець є одним із рекордсменів за вмістом вітаміну С. Частину цих корисних речовин зберігає і мелена паприка, хоча їхня кількість залежить від способу сушіння та зберігання спеції.
Також паприка:
Крім цього, паприка містить природні антиоксиданти – каротиноїди та флавоноїди. Вони допомагають захищати клітини організму від дії вільних радикалів. А ще ця спеція майже не містить калорій, тому її можна сміливо використовувати тим, хто стежить за харчуванням.
Важливо: якщо ви маєте загострення захворювань шлунково-кишкового тракту, перед активним вживанням спецій краще порадитися з лікарем.
У 1932 році угорський вчений Альберт Сент-Дьордь вперше виділив аскорбінову кислоту саме з паприки, за що згодом отримав Нобелівську премію.

Якісна пряність має яскраво-червоний колір (допускаються легкі помаранчеві вкраплення). Якщо порошок має брудно-бурий відтінок – спеція або дуже стара, або низької якості. Ще один цікавий тест: якщо Ви злегка подуєте на порошок, він має легко розлетітися. Береться грудочками? Значить, туди потрапила волога.
Якісна паприка має насичений солодкуватий аромат без запаху затхлості чи сирості.
Зберігати мелену спецію потрібно в темному та сухому місці. Найкраще для цього підійдуть скляні чи керамічні баночки для спецій, які герметично закриваються. Свої найкращі смакові якості змелений порошок зберігає близько півроку.
Якщо Ви хочете бути впевненими у якості на всі 100%, зробіть її вдома! Візьміть стиглий червоний перець, наріжте м’якоть невеликими шматочками та відправте у сушарку для овочів або звичайну духовку на деко (ставте мінімальну температуру).
Якщо всередині залишиться хоч трохи вологи, спеція швидко зіпсується. Тому тільки коли волога випарується і шматочки стануть абсолютно сухими й ламкими, подрібніть їх.
Для дрібного помелу підійде кавомолка. А якщо Ви любите більші фракції, щоб відчувати текстуру спеції у страві, Вам допоможуть ручні або електричні млини для перцю.

Паприка поєднує у собі дві функції: вона і смакова добавка, і натуральний барвник. Вона чудово смакує з будь-яким м’ясом (особливо зі свининою та птицею), бобовими, капустою та картоплею. З нею виходять смачні соуси та маринади для запікання.
Копчена паприка – взагалі окрема історія. Спробуйте додати щіпку в звичайне картопляне пюре, кабачкові оладки або сочевичний суп, і страва миттєво набуде ресторанного шарму!
Секрет від шеф-кухарів: у паприці дуже багато природних цукрів. Тому, якщо кинути її на гарячу сковорідку без рідини, вона миттєво підгорить і дасть страві неприємну гіркоту. Додавайте її ближче до кінця приготування, або попередньо змішуйте з бульйоном чи олією.
Вона абсолютно не конфліктна і чудово сусідить з:
Просто змішайте ці інгредієнти з дрібкою морської солі і Ви отримаєте універсальну ароматну суміш для будь-яких Ваших кулінарних шедеврів!
Тепер ви знаєте, як обрати якісну паприку, де її використовувати та як правильно зберігати, щоб вона довше залишалася ароматною. А якщо саме зараз плануєте поповнити запаси спецій чи оновити кухонне приладдя, у COMFY знайдеться все необхідне для кулінарних експериментів.