З переходом України на новий церковний календар, що відбулося у вересні 2023 року, чимало старих традицій отримали оновлені дати. Хоча що їхня ідея, що сама суть усіх цих обрядів залишилися незмінними — вони продовжують приносити радість, тепло та об’єднувати людей старовинними традиціями на всі ці святкові дати.
Але нумо розбиратися, коли тепер колядують, щедрують та посівають — після переходу на новий календар. І трішечки розповімо про те, що стоїть за цими чудовими звичаями.
А за ідеями для подарунків заглянь сюди: Що подарувати дитині? 10 крутих ігрових наборів для дівчаток та хлопчиків
Коляда — один із найяскравіших та найочікуваніших обрядів зимових свят. І зарах вона припадає на 24-25 грудня, оскільки Різдво в Україні тепер святкується за новим стилем. Тому ввечері 24 грудня, на Святвечір, діти та дорослі з піснями ходять додому. Найчастіше такі візити наносяться сусідам і знайомим. І ці гості виконують колядки — ті самі особливі різдвяні пісні, в яких насамперед прославляється саме народження Ісуса Христа. Але й господарям, які приймають таких гостей, теж дістається частина уваги та побажань — їм обов’язково бажають щастя, здоров’я та достатку.
При цьому традиційно колядують зазвичай саме чоловіки. А от їхній вік тут не особливо важливий — колядувати можуть прийти як люди похилого віку, так і хлопчики-підлітки. Учасники часто переодягаються у яскраві костюми, і навіть жіночі образи у цьому звичаї все одно приміряють на себе чоловіки-колядники.
Частіше за все традиційними персонажами цих костюмованих візитів є зірка, ангели, пастухи та, раптово, навіть чортик. Люди заходять у будинки, співають колядки, іноді показують невеликі сценки-вистави, а господарі дякують їм за це, обдаровуючи грошима, пригощаючи солодощами чи фруктами. Ну, або чимось міцнішим.
Готуємо святкову їжу: Як приготувати кутю: традиційний рецепт різдвяної страви
Щедрування зі змінами в календарі теж переїхало на інші дні, тому тепер Щедрий вечір припадає на 31 грудня, тобто напередодні нашого Нового року. Цього вечора заведено співати щедрівки — пісні з побажаннями добробуту, удачі та достатку у новому році. І якщо колядувати приходять чоловіки та хлопчики, то щедрують зазвичай саме дівчата й жінки. Хоча в деяких регіонах нашої країни є власні традиції, які передбачають не таке жорстке розділення ролей за гендером.
Але самі пісні-щедрівки звучать весело та задерикувато, а їхні тексти зазвичай мають світський, а не церковний характер. Тож здебільшого це саме побажання добробуту сім’ї та будинку, на поріг якого прийшли щедрувати, щастя, достатку, щедрих урожаїв та інших благ.
Цікавий факт. Раніше ще за часів Київської Русі традиція святкування Нового року була не зимовою, а весняною. Саме тому в щедрівках, які просто в кілька етапів переїхали з одних дат на інші, і згадуються так часто різні весняні моменти. Наприклад, зозулі або повернення з теплих країв ластівок.
До речі, навіть сама українська назва цих обрядових пісень має посилання на весну та весняні птахи — ближче до середини весни після зимівлі в теплих краях на наші землі повертаються маленькі пташки, різновид яких називається «щедрик». Це українська назва доволі великого підвиду птахів із сімейства Fringillidae, які російською мовою називаються зовсім по-іншому. Тому в нас виходить ще й ось така цікава відсилання походження назви старовинних новорічних свят до весняної пташки. Яка є лише в українській мові.
Тепер перший день січня — це не тільки звичне нам свято Нового року, а й день Василя Великого, християнське релігійне свято. А ще це час для посівання. Вранці 1 січня, з першими промінчиками сонця, хлопчики та юнаки (посівати ходять лише чоловіки) йдуть від будинку до будинку з мішечками зерна. Вони посипають підлогу зерном, промовляючи спеціальні вітальні віршики-приказки з побажаннями здоров’я, щастя, багатого врожаю та удачі в новому році.
Готуємо святкову випічку: Імбирне печиво. 3 найкращі рецепти для затишного вечора
Традиції посівання мають спільну ідею у всіх країнах, де їх дотримуються, хоча деякі особливості словесних побажань чи будь-яких ритуалів, пов’язаних із посівальним зерном, залежать уже від регіону. Але є деякі особливості, єдині для всіх. Наприклад, те, що посівати приходять завжди тільки чоловіки — вважається, що в перший день нового року на поріг першим повинен ступити саме чоловік, оскільки це принесе дому добробут і цьому році.
Також тих, хто приходить посівати, заведено обдаровувати грошима. І, природно, того, хто приходить найпершим, обдаровують особливо, адже саме він є найважливішим та найбажанішим гостем.
Бажаємо яскравих свят і лише найсвітліших вражень від старих добрих українських традицій. Вони нас об’єднують і створюють ту саму особливу атмосферу свята, яка близька і дорослим, і дітям. А ще вони допомагають поділитися особливим душевним теплом та трішечки казковим настроєм з іншими людьми. Тож не забувай про ці традиції.
Бажаємо хороших свят та щасливого нового року!