Що можна, а що заборонено публікувати у соцмережах? Важливо під час війни!

25 Березня, 2022, 06:42 0

Всі ми вже неодноразово чули, що під час війни не можна публікувати в інтернеті деяку інформацію, наприклад, дані щодо дислокації військових, фото та відеофіксацію вибухів чи бомбардувань. Але, на жаль, деякі користувачі нехтують цими правилами. Вони вважають, що швиденько залити на свою сторінку видовищні фоточки та хайпанути на цьому, зібравши врожай лайків і переглядів, для них важливіше за будь-які «незрозумілі» заборони та попередження.

Проте ця позиція не просто неправильна — вона несе небезпеку для життя людей. Причому реальну небезпеку для дуже великої кількості людей.

Чому не можна публікувати такі дані?

Будь-які вказівки точного часу та місця прильотів, дані про збиття снарядів, що летіли, українськими ППО можуть використовуватися супротивником для коригування вогню. Тобто для більш точного наведення на наші позиції, критичну інфраструктуру, сховища та житлові квартали. Пам’ятайте:

  • Будь-які опубліковані дані про розташування сил ЗСУ — фактично пряме наведення на це місце для ворога.
  • Будь-які дані про гуманітарні об’єкти та підприємства України можуть бути використані для наведення на них, як на пріоритетні цілі.

Що й чому не можна постити в інтернеті під час війни

Зверніть увагу! За статистикою Держспецзв’язку близько 80% даних для наведення та коригування вогню ворожі війська отримують саме з відкритих джерел та від місцевих жителів, які сидять у соціальних мережах.

Тому зараз заборонено публікувати таку інформацію:

  1. Адреси, геолокацію та взагалі будь-яку конкретизовану інформацію про час та місця обстрілів, вибухів, прильотів снарядів.
  2. Фото та відеофіксацію прольоту та (або) збиття ракет, снарядів, літаків та гелікоптерів.
  3. Будь-яку інформацію щодо місць проведення бойових дій.
  4. Будь-яку інформацію про дислокацію, пересування, угруповання та перегрупування українських військових, тероборони.
  5. Будь-які дані про розташування та роботу стратегічних об’єктів захисту та гуманітарної допомоги населенню — сховищ, складів із продуктами та медикаментами, місць розміщення біженців, волонтерських центрів тощо.
  6. Локації розташування блокпостів та укріплень, фото та відео з ними.
  7. Будь-які дані (фото, відео, дані про їхнє розташування та укріплення) щодо військових та стратегічних об’єктів України.
  8. Будь-які дані про місця дислокації, роботу української артилерії та ППО.
  9. Фото, відео чи будь-які інші дані з інформацією про будь-яку місцевість. До цієї категорії входить майже все, що дозволяє локалізувати інформацію. Наприклад, номери місцевих автівок, таблички з назвами вулиць, дорожні вказівники, зупинки громадського транспорту, пам’ятки, навчальні заклади, фабрики, заводи, торговельні центри та магазини.
  10. Будь-яку інформацію про поранених та загиблих, що не є перевіреною та не підтвердженою перед тим офіційними джерелами.
  11. Вести онлайн-трансляції з місця подій.

Публікувати не можна, але чи можна обговорювати?

Також не можна. На тлі останніх подій в усіх соціальних мережах та месенджерах з’явилася просто величезна кількість місцевих груп. Наприклад, за районами проживання. Зазвичай ці групи загальнодоступні, та майже в кожній із них знаходяться користувачі, які активно випитують про безневинні (або майже безневинні) на перший погляд речі.

Наприклад, можуть розпитувати у місцевих жителів про обстановку в якомусь конкретному населеному пункті, про те, як максимально «безпечно й непомітно для ворогів» до нього в’їхати або, навпаки, виїхати, щоби «вивезти дівчину з дитиною». Або наполегливо допитуються, чи є на певній ділянці дороги український блокпост, щоби «не стояти в черзі на дорозі». Або навіть з’ясовують навідними питаннями місцезнаходження важливих об’єктів у цьому населеному пункті чи біля нього (гуманітарних чи військових), інформацію про те, чи працюють вони зараз, а якщо працюють, то над чим саме.

Ну а після прильотів снарядів та обстрілів такі пабліки та групи буквально засипає шквалом повідомлень зі спробами випитати, де та як саме це сталося, наскільки було руйнівним, що постраждало від вибуху, а що ні. Модератори зазвичай намагаються якомога швидше видаляти будь-які відповіді на подібні провокаційні питання, але деякі дані все ж встигають засвітитися, і потім за такими «наведеннями» прилітають вже скориговані, ще більш руйнівні залпи.

Зверніть увагу: Почастішали випадки з фейковими пропозиціями допомоги мешканцям будинків, що постраждали від вибухів — у місцевих пабліках активно пропонують нібито безкоштовну допомогу в ремонті вибитих вибухами вікон і дверей. Але зазвичай після детальних розпитувань щодо точного розташування та ступеня пошкодження постраждалих будівель такі «благодійники» просто зникають, зібравши усю необхідну для коригування вогню інформацію.

Не сіємо паніку

Ще один частий підвид небезпечної інформації, котрий активно шириться соціальними мережами та месенджерами, — це вкиди та провокації. Таку дезінформацію запускають для нагнітання паніки серед місцевого населення. Це можуть бути, наприклад, розсилки панічних повідомлень на кшталт «українська армія програє, але всі про це мовчать» або ж «влада всіх здала і вже давно капітулювала, але нам цього не говорять».

Такими заявами ворог намагається розхитати психіку людей, спровокувати паніку, підірвати довіру до місцевої влади та Збройних сил України. Особливо небезпечним є поширення таких вкидів на територіях, де наявні проблеми зі зв’язком, і люди знаходяться в інформаційному вакуумі.

Інший різновид військової дези — це повідомлення від псевдоволонтерів та людей, які їм нібито допомагають. І тут можливі різні варіанти. Є шахраї, які виманюють у людей гроші під виглядом збору допомоги нужденним. Є люди, які таємно збирають інформацію про волонтерські центри, дислокацію та наповненість складів гуманітаркою, екіпіруванням, технікою для армії — для диверсій чи повного їх знищення. Є й ті, хто просто розхитує нам психіку, запускаючи фейки, наприклад, про відсутність необхідного забезпечення у підрозділах критичного значення.

Ну і окремий підвид дезінформації для нагнітання панічних настроїв — це вкиди повідомлень у стилі «кума сказала, що її мама працює з людиною, брат якої дізнався від своєї колеги, якій розповів чоловік, котрий працює у…». Після подібних передісторій від нібито «дуже надійних людей» зазвичай може йти панічний вкид на будь-яку тему. Від дефіциту життєво необхідних ліків або продуктів, що наближається, до повідомлень про відключення світла або відсутність хлору на підприємствах водоканалів. Останнім пунктом, до речі, нас намагаються лякати вже не вперше.

Мета запуску таких повідомлень може буди будь-якою. Наприклад, спровокувати точкові навантаження на критичні сфери інфраструктури чи змусити людей масово скуповувати певні товари, щоби штучно створити дефіцит на них. Нагнітати тривожність серед населення та розхитувати недовіру до інформації з офіційних джерел.

Що можна публікувати під час війни?

Але деякі дані публікувати в соціальних мережах, блогах і пабликах все ж таки можна. Що дозволено і коли саме? Ви можете заливати до мережі інформацію про потерпілих, про руйнування цивільної інфраструктури та житлових будинків, але не відразу — лише через певний час після події. І, звісно, після вирішальної відмашки від офіційних джерел.

Для цього має пройти щонайменше кілька годин, і чим більше — тим краще. Крім того, навіть за такого «відкладеного» постингу все одно не можна повідомляти конкретику про місцезнаходження та особливості події. Тобто фото й відео мають бути великим планом, без чітких орієнтирів, за якими можна було б надалі скоригувати напрямок вогню. А ще краще розмити частину фону на фото чи відео перед публікацією, щоби не допустити навіть мінімальної можливості використання такого контенту ворогом.

Тож зберігаємо спокій і віримо ЗСУ. ❤

Тримаймо стрій!

121829 1 cookie-check Що можна, а що заборонено публікувати у соцмережах? Важливо під час війни!

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Читайте також:

COMFY сьогодні працює (5 березня)
05 Березня, 2022, 01:37 910
Станом на сьогодні колективи деяких магазинів прийняли рішення тимчасово відкрити магазини, але за умови повної безпеки для команд магазинів та покупців. Ми працюємо лише у...
Смотреть результаты
COMFY сьогодні працює (4 березня)
Станом на сьогодні колективи деяких магазинів прийняли рішення тимчасово відкрити магазини, але за умови повної безпеки для команд магазинів та покупців. Ми працюємо лише у...
Смотреть результаты
COMFY сьогодні працює (3 березня)
Станом на сьогодні колективи деяких магазинів прийняли рішення тимчасово відкрити магазини, але за умови повної безпеки для команд магазинів та покупців. Ми працюємо лише у...
Смотреть результаты