На носі зима, а це значить холод і перевантаження електромережі. Лякати можливими наслідками перепаду напруги чи банального відключення світла, в принципі, немає сенсу, адже багато хто вже з власного досвіду знає, що таке втратити якийсь електроприлад в самий підступний момент або розкошелитись для його ремонту. Для запобіганню таких випадків варто задуматись над придбанням ДБЖ, стабілізатора або відсікача напруги чи всього відразу.
Джерело безперебійного живлення, стабілізатор напруги і відсікач напруги – це, в принципі, абсолютно різні прилади, які служать для різних цілей, хоча їх можуть комбінувати або навіть поєднувати в одному. Кожен із них має свою специфіку, потужність, розміри і обмеження в роботі. Все це і трохи більше ми з Вами детальніше розглянемо у цій статті.
Джерело безперебійного живлення (ДБЖ/UPS) – це автоматичний електронний пристрій з акумуляторною батареєю, призначений для безперебійного короткочасного постачання електроенергією комп’ютера чи інший приладів для збереження даних у разі різкого падіння або відсутності вхідної напруги в системі.
Стан наших мереж електропостачання такий, що коливання параметрів струму — звична справа. При цьому, коливання напруги живлення для електроприладів не повинні перевищувати ~ 7% від номіналу. Для цифрової техніки цей показник ~ 3%. Найгірше — це повне відключення живлення в мережі.
Є 3 типи джерел безперебійного живлення. І підбираються вони, виходячи з характеру перебоїв. Якщо перебої трапляються рідко, то рекомендується резервне джерело безперебійного живлення (ще називають оффлайновим). Це найдешевші пристрої. Принцип їх роботи полягає в тому, щоб в разі стрибка напруги або його зникнення, перевести комп’ютер або інший пристрій в режим роботи від батареї.
Такий тип ДБЖ має ряд своїх недоліків:
Та якщо перебої трапляються часто — кращим рішенням є інтерактивне джерело безперебійного живлення.
Різниця в порівнянні з попереднім типом полягає в двох моментах:
Є ще один тип ДБЖ – це так звані онлайнові ДБЖ. Це найефективніші джерела безперебійного живлення, які регулюють напругу в реальному часі і працюють через акумулятор. Їх ще називають ДБЖ подвійного перетворення. Проте за ефективність потрібно платити, тому вони досить дорогі. Такі ДБЖ в основному застосовуються для професійного обладнання, наприклад, серверів.
Велике значення має вид техніки, для захисту якої призначене ДБЖ і так само кількість споживаної нею енергії. Щоб дізнатися енергоспоживання, досить уточнити характеристики використовуваної техніки. Наприклад, для стандартного персонального комп’ютера кількість споживаної енергії складе в середньому 360 Вт, з них 300 Вт витрачається на системний блок, 45 Вт — на монітор і десь 17 Вт — на модем. Важливо враховувати, що одиниця вимірювання потужності джерел безперебійного живлення — вольт-ампер (VA), а щоб перевести її в вати (Вт), необхідно помножити потужність в вольт-амперах на спеціальний коефіцієнт — 0,6. Таким чином, джерела безперебійного живлення, потужність яких становить 700 VA, здатні забезпечити захист і живлення техніки, яка споживає не більше 420 Вт.
В залежності від потужності розрізняють наступні категорії ДБЖ:
При виборі конкретної моделі потрібно пам’ятати просте правило — потужність ДБЖ повинна перевищувати на 20 — 30 % потужність приладу, що підключається. Такий запас потрібен для коректної роботи пристрою.
Однією з головних характеристик ДБЖ є час автономної роботи, протягом якого воно підтримує живлення комп’ютера. Час резервування в кожному окремому випадку залежить від потужності ДБЖ і обладнання, яке його використовує. Середня тривалість автономної роботи становить 5-7 хвилин, як правило, цього цілком достатньо, щоб зберегти всі відкриті документи і коректно завершити роботу. Але якщо вам для автоматичного закриття потрібно більше часу, без проблем можна підібрати відповідний ДБЖ в залежності від параметрів системи. Також час резервування ДБЖ збільшує установка додаткових батарей, там, де є роз’єми для підключення зовнішніх штатних батарей. Однак існує помилкова думка, що чим потужніше ДБЖ, тим воно довше буде працювати. Велике по потужності ДБЖ тільки в тому випадку пропрацює більше, якщо навантаження на нього буде менше максимального. Правильніше дивитися рекомендації, що надаються виробником ДБЖ в графіках або таблицях часу автономної роботи в залежності від потужності обладнання, яке буде підключене.
Основне завдання джерела безперебійного живлення — захист комп’ютера і даних, тому програми збереження файлів поставляються практично з усіма ДБЖ. Таке програмне забезпечення відображає параметри електромережі і стан роботи ДБЖ, а під час тривалого збою в мережі автоматично зберігає всі дані у відкритих додатках. Ця зручна функція дозволяє не втратити інформацію, навіть якщо Вас не було поруч з комп’ютером під час відключення електроживлення. Коли електропостачання відновиться, а Ви повернетеся до свого робочого місця, то навіть не помітите, що щось сталося.
Зазвичай ДБЖ використовуються для захисту не тільки ПК, але і периферійної техніки. Якщо ви плануєте підключати до ДБЖ різні пристрої (телевізор, принтер і т.д.), переконайтеся, що джерело безперебійного живлення має спеціальні розетки. При наявності модемів і факсів добре, щоб ДБЖ забезпечувало захист телефонної лінії. Уявіть собі, що через грозу в дроті, що сполучає комп’ютер з зовнішньою мережею, формується надмірна напруга. Якщо лінія захищена ДБЖ, то можна не турбуватися, що це зашкодить модему і виведе його з ладу. Деякі моделі ДБЖ також мають роз’єми для захисту мережевого обладнання, підключеного до локальної мережі.
Якщо у Вас часто бувають перепади напруги, то тут ситуацію вирішить стабілізатор напруги в мережі. Напруга в електромережах буває низька, висока і скачкоподібна (це відносно стандартних 220 В для однофазної мережі або 380 В для трьохфазної).
Основною характеристикою стабілізаторів напруги є потужність. Саме на підставі цього параметра здійснюється вибір тієї чи іншої моделі. При цьому необхідно враховувати, що потужність стабілізатора повинна бути рівна або трохи більше потужності того приладу, для захисту якого він призначений. Таким чином, розрахувавши потужність всіх приладів, захист яких необхідно забезпечити, можна легко визначити, яка модель стабілізатора напруги необхідна в даному випадку. Можна, звичайно, не заглиблюючись в тривалі обчислення, придбати стабілізатор максимальної потужності. Однак така модель буде коштувати дорого, і чи має сенс встановлювати такий стабілізатор, потужність якого буде використовуватися лише на 15-20%. Дуже важливо пам’ятати, що деякі електроприлади мають пускові струми, які в кілька разів перевищують номінальні. Це характерно для приладів, що мають в схемі асинхронні двигуни, наприклад холодильники, насоси, тому стабілізатор для таких пристроїв необхідно підбирати з двох – трьох разовим запасом потужності.
Для того, щоб захистити одночасно велику кількість електроприладів необхідно врахувати кілька факторів: по-перше, як організована розводка напруги живлення в будівлі, тобто наскільки зручно буде вбудовувати один загальний однофазний або трифазний стабілізатор напруги або декілька окремих стабілізаторів в уже наявну електричну розводку; по-друге, як правило, один великий стабілізатор, рівний по потужності кільком окремим, обходиться дешевше. Але індивідуальний захист ефективніший і сумарна надійність декількох стабілізаторів набагато вище надійності одного.
Хороший стабілізатор досить дорогий. Така покупка на 100% виправдовує себе в двох випадках: по-перше, коли напруга настільки низька, що без його стабілізації побутові прилади не працюють (характерно для сільських електромереж); по-друге, якщо вартість приладів в декілька разів перевищує вартість стабілізатора.
Відсікачі напруги (реле напруги) застосовуються виключно для захисту обладнання від стрибків напруги. Пам’ятайте, ні пробки, ні автоматичні вимикачі не захищають від поганої напруги. Відсікач напруги не вирівнює погану напругу, а тільки відключає живлення і автоматично включає мережу при відновленні нормальної напруги. Залежно від типу підключення реле напруги випускаються як для одного приладу (з підключенням в розетку), так і для групи приладів (у формі подовжувача або трійника) і, звичайно ж, для всього дому (з можливістю установки в електрошафі).
Основна помилка при виборі однофазного реле — неправильно підібрана потужність. Як відомо, 3-фазні реле випускаються з потужністю максимум 16 А адже потужності промислового обладнання дуже різні і випуск величезної кількості реле на різну потужність зовсім не вигідний. У промисловості реле керують контакторами або пускачами, які вже і підбираються за потужністю. А ось для побуту наші виробники розробили реле з посиленими контактами: до 100 А. Але майже ніхто з пересічних громадян не знає, що номінал сили струму, вказаний на реле напруги, означає силу струму, яку дане реле може пропустити через себе, але не розімкнути. Справа в тому, що для того, щоб роз’єднати два контакти, які перебувають під напругою, потрібні певні зусилля (контакти намагнічуються): чим більший струм йде через контакти, тим більше зусиль необхідно для їх розмикання. У кожному реле є котушка певного розміру, яка і розмикає контакти. Чим вище номінал реле, тим більшого розміру ставиться котушка. За правилами маркування сила для розмикання нижче номіналу реле. Всі виробники реле напруги в інструкції вказують на даний факт і рекомендують коригувати номінальний струм на 20-30%.
Таким чином, при виборі реле напруги Вам достатньо знати, що якщо на Вашому вступному автоматі написано 25 А, то Вам необхідно реле на 32 А або 40 А. Якщо Ваш вступний автомат розрахований на 40 А — то досить взяти реле на 50 – 60 А і т.д.