Ці ласощі у багатьох асоціюються із затишним дитинством, коли мама або бабуся готували їх до сніданку. З таким смачним і поживним блюдом впорається навіть недосвідчений кулінар. Для нього потрібні самі буденні і доступні продукти: сир, борошно, яйця, сіль і цукор. Все вірно, в цій статті ми поговоримо про те, як приготувати сирники.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал
Класичні «сирники» зазвичай смажать на сковороді. Це ідеальне блюдо для сніданку, полудня або легкої вечері.
На дві порції:
Сир потрібно неодмінно подрібнити і позбутися грудочок. Для класичного рецепту найкраще протерти його за допомогою сита або через друшляк. Втім, якщо сир досить м’який і розсипчастий, можна просто ретельно розім’яти його виделкою або ложкою до повного зникнення грудок. Потім додати яйця, сіль, цукор і добре перемішати до однорідного стану. Потім потроху додавати борошно, продовжуючи перемішувати.
Тісто має бути м’яким і в міру густим – рівно настільки, щоб з нього можна було зліпити коржик. Якщо маса надто рідка, вона розтечеться по сковороді, і перевернути такі сирники буде важко. Якщо переборщити з борошном, вийдуть занадто сухі і жорсткі коржики, які, до того ж, гірше пропікаються.
Сирники ліплять як котлети – вологими руками, періодично змочуючи їх в прохолодній воді. Якщо тісто ніжне, з невеликою кількістю борошна, воно буде занадто липнути до рук. В цьому випадку можна обваляти коржі в борошні або просто занурювати руки в борошно при ліпленні. Класичні сирники роблять не дуже товстими, злегка сплюснутими, щоб вони краще прожарювалися.
Зліплені коржі треба відразу викладати на помірно розігріту сковорідку, на яку слід налити невелику кількість рослинного масла. Пару хвилин обсмажувати з одного боку, потім акуратно перегорнути лопаткою і стільки ж готувати на іншій стороні. Готові сирники повинні бути рум’яними, золотистими.
Це базовий рецепт, у якого існує безліч варіацій. Наприклад, борошно часто замінюють манкою приблизно в тій же пропорції. В цьому випадку сирники виходять більш пухкими і повітряними. Щоб правильно приготувати сирники з манною крупою, потрібно знати два секрети. По-перше, манку краще використовувати, якщо сир досить жирний і не дуже сухий (в ідеалі – домашній). По-друге, манній крупі потрібно трохи часу, щоб просочитися вологою і набрякнути. Тому після приготування тіста його потрібно залишити на 10-15 хвилин, і лише потім смажити.
Все, що потрібно для цієї страви – взяти за основу класичний рецепт і додати до тесту близько 60-70 грам родзинок. Перед приготуванням тіста родзинки потрібно підготувати: вимити, залити окропом і залишити на 5-10 хвилин. Якщо ягоди дуже сухі, можна витримати їх у воді півгодини або більше. Коли родзинки набухнуть і розм’якнуть, воду потрібно злити, а ягоди повторно промити і висушити за допомогою рушника або серветок. Тепер залишається засипати їх в сирне тісто і перемішати, щоб родзинки рівномірно розподілилися. При використанні родзинок можна класти трохи менше цукру, тому що ягоди дадуть додаткову насолоду. Готуються сирники так само, як і в класичному рецепті.
Ізюм – далеко не єдиний варіант добавки до сирного ласощу. Для приємного запаху в солодке тісто додають ванільний цукор за смаком, корицю, подрібнену цедру лимона або апельсина. Замість родзинок – дрібно нарубану курагу, чорнослив і навіть волоські горіхи.
Є й більш несподівані, але дуже цікаві рішення. Наприклад, підмішати до сирної маси попередньо очищене і натерте на крупній терці яблуко. Точно також можна додати банан або солодку моркву (моркву краще терти дрібно). Влітку варто спробувати сирники з сезонними ягодами. А до несолодких сирників відмінно підійде нарубана зелень.
Сирні “коржі”, запечені в духовці – не тільки смачне, але і більш дієтичне блюдо. Справа в тому, що для запікання потрібно менше масла (можна без нього зовсім обійтися), та й засмаженою скоринки не вийде. Але при цьому запечені сирники за смаком аж ніяк не поступаються приготованим на сковороді.
Найпростіший варіант приготування – змішати продукти тим же способом і в тих же пропорціях, що і для класичного рецепту. З тіста сформувати приплюснуті заготовки і викласти їх на змащений маслом лист пергаменту або фольги. Або можна викласти порції тесту в силіконові формочки для тіста, заповнюючи їх приблизно на третину. Запікати при температурі 170-180 градусів близько 20-30 хвилин.
Щоб сирники вийшли пишніше, яйця з цукром збивають в піну перед тим, як змішати їх з сиром. Також допустимо додати в тісто 1/2 чайної ложки розпушувача.
Для формочок можна зробити тісто більш ніжним і м’яким. Наприклад, використовуючи менше борошна або манки. А якщо сир сухуватий – додати столову ложку вершкового масла або пару ложок сметани або вершків.
У західних областях сирником називають також сирний пиріг, аналог запіканки. Самий прославлений рецепт такої страви – делікатесний львівський сирник. Така страва стане чудовим десертом для сімейної вечері або свята.
Для базового рецепта потрібно взяти:
Для глазурі:
Масло завчасно викласти з холодильника, щоб воно встигло нагрітися до кімнатної температури і стати м’яким. Родзинки вимити і запарити в окропі, як було описано вище. Лимонну цедру ретельно подрібнити, натерши на дрібній тертці.
Сир перетерти блендером або пропустити крізь м’ясорубку. З’єднати його з маслом і ретельно перемішати (вручну або за допомогою блендеру).
Відокремити жовтки від білків. Жовтки збити з цукром до стану піни. Змішати їх з сирно-масляною масою, цедрою, вимитим і висушеним родзинками, манкою.
Білки збити окремо в міцну піну (можна додати дрібку солі). Обережно вмішати їх до решти інгредієнтів.
Духовку розігріти до 170-190 градусів. Підготувати форму для випічки: змастити рослинним або вершковим маслом і злегка присипати борошном. Викласти тісто, щоб воно не доходило до країв. Помістити в духовку і випікати близько години. Коли пиріг пропечеться і стане рум’яним, вимкнути духовку і залишити ще на півгодини. Після цього вийняти, дати охолонути, витягти з форми і заховати в холодильник.
Тим часом пора приготувати шоколадну глазур. Для цього поміщаємо в маленьку каструльку масло і цукор, ставимо на дуже слабкий вогонь і, помішуючи, розтоплюємо. Додаємо какао, сметану, і продовжуємо варити, постійно вимішуючи. Як тільки суміш почне закипати – тут же припинити нагрівання. Поки глазур рідка, обмазати нею охолоджений сирник. Після цього ласощі потрібно знову прибрати в холодильник на кілька годин, поки шоколад не застигне.
У цьому рецепті можна проявити фантазію – наприклад, додати в тісто ягоди, цукати, горіхи або прикрасити ними пиріг зверху. Гарним доповненням стане ванільний цукор або інші спеції – наприклад, мелений кардамон або шафран.
Замість манної крупи можна використовувати крохмаль. Або взяти пару очищених варених картоплин і подрібнити їх блендером разом з сиром. В цьому випадку пиріг буде ще м’якше і ніжніше.
Особливість цього німецького рецепта приготування сирників – в його склад входить картопля, відварена «в мундирі», охолоджена і натерта на дрібній терці.
Для приготування потрібно взяти приблизно порівну сиру і картоплі. Додати яйця і цукор як для класичного рецепту або трохи більше, так як картопля робить тісто густіше. Змішати з родзинками і цедрою лимона або апельсина. Додати борошна, щоб отримати м’яке, але густе і еластичне тісто. Зліпити коржі і обсмажити з двох сторін в рослинному маслі на середньому вогні.
Оптимальним варіантом вважається сир середньої жирності – близько 9%. Саме у нього найбільш розумний баланс смакових якостей, консистенції і дієтичних властивостей. Більш жирний домашній сир також підійде, але перед готуванням його варто віджати, щоб видалити зайву вологу.
Один з основних секретів, як зробити сирники м’якими – сир потрібно подрібнити. Найкраще – протерти через металеве сито або дрібний, частий друшляк, користуючись дерев’яною, силіконовою або пластиковою ложкою (або лопаткою). Можна зробити це блендером або кухонним комбайном. Але тут є ризик перетворити сир на пюре замість легкого, крупінчатого «сирного борошна». Так що цей спосіб краще залишити для рецептів, де якраз потрібен однорідний сирний крем.
Щоб у тісто не довелося додавати занадто багато борошна, воно не повинно бути рідким. Тому слід завжди віджимати занадто вологий сир і знати міру при додаванні яєць і цукру.
Найчастіше це блюдо подають гарячим. Свіжоспечені сирні коржі особливо м’які і ароматні. Але вони також смачні і в холодному вигляді. Їх можна подавати з різними добавками або, як зараз прийнято говорити, топінгами. Найпоширеніші варіанти – сметана, йогурт, цукрова пудра, варення або джем, ягідні соуси, згущене молоко.
Наведені вище рекомендації напевно зацікавлять тих, хто збирається додати в свій кулінарний репертуар цю апетитну і корисну солодку страву. А також тих, хто любить пробувати нові методи приготування звичних страв.
Залишайтеся з нами і розширюйте межі своїх кулінарних знань. Приємного апетиту!